УкраїнськаРусскийEnglish
Кам'янець-Подільський
Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України з платіжної картки (Національний банк України)
 
Пульс Кам'янця-Подільського на Facebook - група Камянець-Подільський Онлайн
 
У календарі:
Нема подій
Чому потрібна адмінреформа?
Written by Alex Andrushchak   
sereda, 14 lystopad 2007
2 листопада 2007 року в приміщенні конференц-зали готелю "Гала-тур" відбулось організаційне засідання Хмель­ницького відділення Всеукраїнської ради міських голів із проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні. Впродовж більше ніж трьох годин його учасники - міські і селищні голови Хмельниччини - обговорювали концептуальні підходи до здійснення в Україні адміністративно-територіальної реформи. Ініціаторами заходу виступили Інститут трансформації суспільства (м.Київ) та Кам'янець-Поділь­ська міська рада у співпраці з Волочиською, Славутською, Городоцькою та Нетішинською міськими радами. Чому потрібна адмінреформа? Нагальна потреба проведення адмінреформи обумовлена цілою низкою причин, переконаний директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. По-перше, Україна - урбанізована держава, де функціонує 450 міст, у яких проживає 75 відсотків населення. По-друге, в державі відсутня цілісна система ефективного самоврядування, зокрема, на обласному та районному рівнях, бо виконавча влада зосереджена у відповідних адміністраціях, як представницьких органах Президента України та Кабміну. По-третє, місцеве самоврядування істотно обмежене фінансово та адміністративно, а безправні села і селища "ледь животіють" через відсутність постійних і достатніх фінансових джерел для формування власних бюджетів. Олег Ігорович переконаний, що тільки за ефективно діючої системи місцевого самоврядування в Україні можливе впровадження євроатлантичної моделі розвитку. Без адміністративно-територіальної реформи дуже важко вивести на сучасний рівень виробничу та невиробничу інфраструктуру в містах, селах і селищах. Та й системна криза житлово-комунального господарства на рівні міст, яка дедалі поглиблюється, потребує нагального реформування, яке неможливе без адміністративно-територіальної реформи. Інститут трансформації суспільства, який очолює Олег Соскін, починаючи з 1999 року досліджує питання адміністративно-територіальної реформи в Україні. 2005 року спільно з провідними науковцями та міськими головами розробив власну "Модель адміністративно-територіальної реформи в Україні" та механізми її реалізації, яка опирається не тільки на національний досвід, а й на досвід європейських країн, і, насамперед, скандинавських. При розробці проекту також враховано здійснення подібних реформ у Польщі та країнах Прибалтики. Яким буде устрій? Олег Соскін ознайомив учасників зібрання з основними принципами нової моделі адміністративного устрою. Враховуючи ситуацію, що склалася, Інститут трансформації суспільства спільно з міськими головами та науковцями запропонували нову Модель адміністративно-територіальної реформи, мета якої - демонополізація та децентралізація системи державного управління в Україні шляхом розширення повноважень місцевих самоврядних органів влади, здійснення реального місцевого самоврядування. Модель містить такі основні положення. Нагадаємо, що перша нарада з обговорюваного питання відбулась 12 липня цього року в Києві. На ній виступив також міський голова Кам'янця-Подільського Олександр Мазурчак, котрий тоді підтримав ідею підписання Угоди між Всеукраїнською радою міських голів та провідними політичними силами України про впровадження адміністративно-територіальної реформи. Тоді ж Олександр Володимирович доповнив проект Угоди низкою суттєвих пропозицій. Щодо змісту самої реформи, то вона передбачає: По-перше, впровадження цілісної вертикально-горизонтальної системи місцевого самоврядування, яка повинна складатися із двох елементів (рівнів): 1) місцеві територіальні громади; 2) паланки (департаменти). Модель передбачає ліквідацію районів як адміністративно-територіальної одиниці. Вищим рівнем місцевого самоврядування має бути не область (це занадто громіздке утворення для функціонування цього рівня самоврядування), а департаменти (паланки). Пропонується замість існуючих 24 областей України сформувати 42 паланки, які будуть фінансово та економічно самодостатні й не потребуватимуть субвенцій із Держбюджету. Другий рівень місцевого самоврядування - територіальні громади, розміри яких не повинні обмежуватися за принципом кількості населення. Зні­ма­ється штучний показник чисельності, який відсутній у більшості країн світу. Процес злиття громад має відбуватися природним, ненасильницьким шляхом. Відтак ліквідується поділ на міські, сільські та селищні громади, а також поділ міст за різними категоріями (районного, обласного значення чи яко­гось спеціального статусу). Отже, за­мість міст, сіл, селищ існуватиме лише поняття "територіальна громада". По-друге, дворівневу систему самоврядування варто доповнити його особливою формою - крайовим містом (або містом-агломерацією). Статус крайових мають отримати 33 найбільших міста України, які одночасно набудуть прав і паланок, і територіальних громад. Отже, в результаті буде утворено 75 суб'єктів місцевого самоврядування вищого рівня (42 плюс 33), що порівняно з нинішньою адміністративно-територіальною структурою України означає не тільки зменшення їх кількості, а й посилення ефективності управління на рівні країни. По-третє, для ефективної реалізації повноважень органів місцевого самоврядування потрібно підвести фінансову базу, чому повинна передувати ліквідація казначейств на обласному та міському рівнях. Державне казначейство не має права контролювати рух фінансових ресурсів і рахунки місцевихгромад. Грошима місцевого бюджету повинна розпоряджатися територіальна громада. Адже вони зароблені її мешканцями, а тому мають використовуватися для задоволення її потреб. По-четверте, існування на рівні територіальних громад таких контрольно-силових відомств, як СБУ, прокуратура, податкова адміністрація, є недоцільним. Названі структури треба перемістити на рівень паланок і крайових міст. Необхідно розпочати трансформацію Міністерства внутрішніх справ. Для виконання загальнодержавних завдань варто відновити національну гвардію, а на piвнi місцевих громад - сформувати муніципальну міліцію. Її керівництво та дільничних інспекторів мають обирати жителі місцевої громади таємним голосуванням. За таким же принципом мають обиратись і судді. Фінансова база - Щоб вирішити головне питання - забезпечити територіальну громаду фінансовим ресурсом, - сказав Олег Соскін, - пропонуємо замінити існуючу систему оподаткування директивними (прямими) податками. (До речі, це питання наразі обговорюють і в Поль­щі, і в інших країнах.) Ставка прибуткового податку повинна становити 10%, з яких 6% має залишатися громаді, 1,5% - перераховуватися в бюджет паланки, 2,5% - у Державний бюджет. Необхідно запровадити податок на купівлю на рівні 7% (з яких 4% - місцевій громаді, 1% - паланці, 2% - у Державний бюджет), а також диференційований податок на землю, дві третини якого має залишатися у місцевої громади. Він одночасно виконуватиме функцію податку на нерухомість, який вводити недоцільно через його репресивно-фіскальний характер і труднощі в адмініструванні. Потрібно ліквідувати існуючі фонди (пенсійний, соціальний, по безробіттю, від нещасних випадків), а замість них відкрити в банках персональні соціально-пен­сійні депозитні рахунки на кожну фізичну особу, яка почала працювати. На них має перераховуватися 12-14% заробітку незалежно від форми власності підприємства, на якому працює людина. Кошти на рахунку повинні індексуватися на рівень девальвації національної валюти. В результаті формується інвестиційний ресурс територіальної громади, який може використовуватися через відповідні інвестфонди завдяки відокремленню функцій зберігання та використання коштів. Нам не уникнути трансформації житлово-комунального господарства, розвиток якого в сучасних умовах повинен базуватися не на механічному підвищенні цін за надання комунальних послуг, а на впровадженні ефективних ринкових механізмів та інструментів, які діють у відкритому конкурентному середовищі. Тоді виникає фінансова незалежність територіальних громад. На рівні територіальної громади необхідно створити контрольно-аудиторську палату. Вона повинна бути непідконтрольною міському голові, міській раді чи виконкому та формуватися на конкурсних засадах. До її складу мають входити депутати місцевих рад, представники виконкому, аудиторських фірм, громадських організацій. Члени контрольно-аудиторської палати мусять здійснювати моніторинг дохідної і видаткової частин місцевого бюджету та доповідати про його виконання на сесіях міських рад, а також на громадських слуханнях. Потрібно скасувати поняття "консолідований бюджет". Місцеві бюджети повинні прийматися самостійно, незалежно від ситуації, яка складається з Державним бюджетом. Таким чином Україна може перейти до нової моделі місцевого самоврядування, під яку буде підведена від­повідна фінансова база. І тут ми не вигадуємо якихось суто національних, українських підходів, а спираємося на досвід європейських, і, передусім, скандинавських країн, які довели, що їх стрімкий розвиток став можливим завдяки впровадженню ефективної моделі самоуправління. Учасники обговорення внесли низку пропозицій. Так, Славутський міський голова Василь Сидор переконаний, що таки треба швидше ввести податок на нерухомість. - Земельний податок включатиме в себе й податок на нерухомість, - пояснив Олександр Мазурчак. - А якщо назвати його "податок на нерухомість", то є загроза, що народні депутати, котрі нажили великих статків, не підтримають проект відповідного закону. Шепетівський міський голова Святослав Шпільченко розповів про прикрий випадок, коли з обласного бюджету ніяк не може отримати фінансування на НВК № 3, бо в документах Казначейства вказано "загальноосвітня школа № 8", тоді як саме ця школа реорганізована в НВК № 3. На його переконання, новий устрій дасть змогу мобільніше реагувати на будь-які адміністративні зміни. Створено секретаріат Учасники засідання одностайно підтримали ідею створення обласного відділення Всеукраїнської ради міських голів із впровадження адміністративно-територіальної реформи в Україні. Головою секретаріату обрано Марію Гвоздьову, міського голову Красилова, її заступником - Ігоря Кондратюка, міського голову Ізяслава. Ухвалено відповідну резолюцію, яка передбачає широке висвітлення в засобах масової інформації питань місцевого самоврядування та процесу впровадження адміністративно-територіальної реформи в Україні. Джерело...
  No Comments.
You need to login or register to post comments.
< Prev   Next >

Дизайн та розробка Logic Land Ltd.

Меню
Кам'янець-Подільський
Блог
Політика
Комуналка
Статті
Каталог підприємств
Фото
Пошук на сайті
Листівки
Форум
Фестивалі
Карта сайта
Веб-майстру
Групи
Гостьова книга
Бронювання готелів
Партнери сайту
Інформери
Кам'янець-Подільський online
Обмін лінками - отримати код »


Експорт новин
Новини (RSS 1.0)
Новини (RSS 2.0)
Блог (RSS)
Форум (RSS)
Хто на сайті?
We have
13 guests online