Автобіографія
Гончарука Віктора Михайловича

Народився 20 лютого 1957 р. в селі Купино Шепетівського району Хмельницької області в сім'ї колгоспників.

1974 р. закінчив Михайлюцьку СШ. У 1974-1979 p.p. навчався в Київському інженерно-будівельному інституті, де одержав фах інженера-будівельника.

З 1979 р. до 1982 р. працював майстром БМУ-39 (м. Київ), з 1982 р. до 1986 р. - інженером нагляду за будівництвом у дирекції біохімзаводу (м. Обухів). 1986-1987 р. р. - майстер Броварського заводобудівельного комбінату (м. Вровари), 1987 - 1990 р. р. - виконроб колгоспу ім. В.І.Леніна (м. Кагарлик), а з 1990 р. до 1991 р. - головний технолог з будівництва тресту "Оргтехбуд" (м. Київ).

Брав участь у будівництві Київського пивзаводу № 3, Трипільського біохімзаводу, Київського картонно-паперового комбінату, Білоцерківського шинного заводу, багатоповерхових і одноповерхових житлових будинків.

З 1991 р. стаціонарно навчався в Київській Духовній семінарії, яку закінчив в 1993 p., одержавши духовний сан Української православної церкви.

З 1993 р. до 1995 р. - священик собору Георгія Побідоносця (м. Кам'янець-Подільський).

З 1995 р. до 2003 р. - настоятель храму Олександра Невського. За цей час на пожертви жителів міста й організацій відбудував храм Олександра Невського, збудував церковний будинок, де розмістились церква Віри, Надії, Любові і матері їх Софії, притулок для бездомних, благодійна їдальня, каплиця Ченсноховської ікони Божої Матері. Щоденно займався організацією благодійницької діяльності і адресної допомоги нужденним (лікування, харчування, одяг, ремонти).

Організував шефство над обласним туберкульозним дитячим санаторієм і психоневрологічною лікарнею в Скаржницях, психоневрологічним інтернатом в Мілівцях, дітьми з неблагополучних сімей в цілодобовому дитсадку м. Кам'янця-Подільського, будинками престарілих в Скалі-Подільській, Кравчику, Кам'янці-Подільському, Райківською в'язницею.

За цю роботу нагороджений відзнакою міської ради "Честь і шана".

В 1996 р. пострижений в монахи з іменем Віссаріон.

В 2000 р. закінчив Київську Духовну академію.

З 2003 р. до 2005 р. служив і будував собор Святителя Миколая у м. Хмельницькому.

З серпня 2005 р. і досі - священик приходу святого пророка Іллі в с. Слобідка -Кульчиєвецька.

Розлучений, маю двох дочок - Ольгу, 1982 р.н. і Катерину, 1984 р.н. Батьки померли.

Сестра - Світлана, 1954 р. н., працює на заробітках у Греції.

Брат - Анатолій, 1965 р. н. загинув 1988 р.

Судимий не був, під слідством не перебуваю.

11 квітня 2008 р.