Кам'янець-Подільський знаходиться на південно-західній частині (48° 25' північної широти, 26° 32' східної довготи) Східноєвропейської держави -України. Регіон - Поділля, Хмельницька область. Наявне населення міста станом на 01.01.2003 р. складає - 99,6 тис. осіб. Середній вік населення 35-40 років. Працездатного віку - 65 тис. осіб. Це переважно українці, а також росіяни, поляки, вірмени, поляки.

Через місто протікає річка Смотрич, утворюючи каньйоном свого русла петлю на території західної частини міста. Півострів територією 121 га створений петлею є старовинним історико-культурним комплексом - Старим містом. На його території розміщені старовинні архітектурні об'єкти, що утворюють характерні ансамблі, які відображають архітектуру й культуру народів, що проживали в Старому місті.

Місто Кам'янець - Подільський розташоване у центрі Волине - Подільської височини, на річці Смотрич - лівій притоці Дністра. Воно складається з кількох частин: Старого та Нового міста, Руських і Польських фільварок, Карвасар, Видрівки, Підзамча. Найдавніший з них є Старе місто, засноване на півострові, утвореному крутим зворотом Смотрича, що протікає у глибокому скелястому каньйоні.

Десь у глибині століть губиться час зародження міста ... Проте історико-археологічні пам'ятки свідчать, що на цих землях люди жили з давніх-давен. На території Старого міста, фортеці та в урочищі Татариському знайдено залишки поселень трипільської культури, доби бронзи й раннього заліза. У перші століття нашої ери територію майбутнього Кам'янця та його околиць населяли племена черняхівської культури, основним заняттям яких було землеробство. Знайдені тут римські монети ІІ-Ш сторіч свідчать про торгові зв'язки місцевого населення з жителями Північного Причорномор'я та римських провінцій.

Наприкінці першого тисячоліття нашої ери територію сучасного Кам'янця, як і все середнє Подністров'я заселяють східнослов'янські племена уличів та тиверців, що входили до складу Київської Русі.

Залишки слов'янських поселень, виявлені на території фортеці та Старого міста, дають підстави стверджувати, що в ХІІ-ХІІІ ст. сформувалось місто Кам'янець. яке набуло значного розквіту у складі Галицько-Волинського князівства, особливо у торговельних стосунках, бо саме через нього проходив шлях з Києва на Балкани. Місто було також одним із форпостів на південно-західному кордоні Русі.

У середині XIII ст. Поділля було загарбане монголо-татарськими завойовниками. В 1362р. Кам'янець ввійшов до складу Великого князівства Литовського і з цього часу формується як політичний і адміністративний центр Поділля.

У 1420 році місто захопили польські війська, а в 1434 році перемогою Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі. З цього часу Кам'янець отримав статус королівського міста і був перетворений у досконалу і неприступну для ворогів фортецю.

Надане місту Магдебурзьке право і вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів сприяло розвитку ремесел і торгівлі. Населення міста було об'єднано у три національні спільноти: руську, польську і вірменську, які відповідно утворили і три центри - Польський, Руський і Вірменський ринки.

На протязі всієї багатовікової історії місто знаходилось у вирі національно-визвольного руху, який досяг апогею під час ВІЙНИ українського народу, очолюваної Богданом Хмельницьким. В ХУІІ ст. над краєм нависла загроза турецького завоювання. В серпні 1672р. місто на 27 років було захоплене турецькими завойовниками.

По Карловецькій мирній угоді 1699р. Туреччина була змушена повернути Польщі більшу частину Поділля з Кам'янцем. В 1793році Правобережна Україна була приєднана до Російської держави, а в 1795 році Кам'янець став центром Подільської губернії.

З плином віків змінювалась влада. Місто не раз занепадало і розквітало знову, що неминуче позначалось на його забудові.

Кам'янець віками славився культовими спорудами, яких на кінець XIX ст. налічувалось близько 50. У місті функціонували 6 гімназій (у т.ч. 2 жіночі), З початкові приватні училища, духовна семінарія та ін. Існували, здійснювали свою плідну культурно-просвітницьку діяльність різні товариства, громадські організації.

У 1846 році місто, відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. В 50-ті роки XIX ст. в духовній семінарії навчались видатні представники української літератури - Степан Руданський та Анатолій Свидницький. Із завершенням в 1874 році будівництва Новопланівського мосту розпочався розвиток Нового міста, де були зосередженні державні та міські установи, учбові заклади.

У кінці XIX ст. у Кам'янці проживало майже 36 тисяч мешканців, а вже на початку XX ст. - 40 тис.чол.

Перша світова війна знову винесла назву міста на шпальти світових газет - в Кам'янці знаходився штаб Південно-Західного фронту. 1 листопада 1917 року на спільному засіданні Ради робітничих і солдатських депутатів в Кам'янці - Подільському було проголошено радянську владу.

В роки боротьби за становлення української державності в червні 1919 року Кам'янець тимчасово став столицею Української Народної республіки. В місті був відкритий Державний Український Університет, першим ректором якого був Іван Огієнко.

В 1923 році Постановою РНК УРСР Стара фортеця була оголошена державним історико-культурним заповідником.

В перші дні липня 1941 року Кам'янець-Подільський був окупований німецько-фашистськими загарбниками. Бомбардування міста під час війни та запеклі бої восени 1944 року при визволенні міста перетворили його в руїни.

В повоєнний час в Кам'янці-Подільському відбулись значні зміни: з’явилися великі промислові підприємства - цементний, кабельний, приладобудівний заводи, відкрились нові учбові заклади.

Справжньою гордістю сивого і вічно молодого Кам'янця були і є 177 пам'яток історії і культури, що ставить наше місто в один ряд з найвідомішими культурними центрами Європи.

До послуг віруючих відновлено старі церкви та костьоли, відбудовуються, реставруються церкви, зруйновані у страшні роки антирелігійного періоду.

Щорічно тисячі туристів відвідують місто, щоб оглянути всесвітньо відому пам'ятку фортифікаційного мистецтва - Стару фортецю, гідротехнічні комплекси Польської та Руської брам, чисельні церкви та костьоли, вдихнути на його старовинних вуличках подих давньої руської старовини.

Старе місто у Кам'янці - Подільському історично формувалося в унікальних ландшафтних умовах - на півострові площею 121га, утвореному омега-подібною петлею каньйону річки Смотрич з висотою скелястих берегів до 40 м. Острівна ізольованість в межах замкнутого каньйону, поступове розширення скелястих схилів, що доповнюється двома спадистими мисами з північного та південного боку, високий мис із замковим комплексом із західного боку об'єднують Старе місто з прилеглою територією у цілісний архітектурно - ландшафтний комплекс. У ньому поєднуються будівлі ХУІ -XX століть, серед яких культові споруди різних конфесій та релігій, житлові будинки, оборонний комплекс міста-фортеці доби Пізнього Середньовіччя.

Старе місто з каньйоном річки Смотрич е об'єктом до внесення у Список Світової Культурної спадщини, як унікальний ландшафтно-архітектурний комплекс, спільний витвір Людини і Природи. Дирекція Історико-архітектурного заповідника опрацювала наукові матеріали для включення Старого міста до Списку, які були зареєстровані Центром Світової Спадщини у Парижі в липні 1997 року під № С-864.

Старе місто, є територією Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" (з 1977 р. - Державного, з 1998 р. - Національного), який розташований на природоохоронній території Національного Природного Парку "Подільські Товтри" (1996р.).

До вподоби мешканцям нашого міста традиційні новорічні та різдвяні програми із щедрівками, колядками, вертепом, свято «На Івана, на Купала» із купальськими піснями і хороводами, іграми біля вогнища, яскравими віночками з барвінку і квітів на воді; Подільські та Андріївські вечорниці із жартівливими піснями та іскрометними танцями; свято міста, конкурсні шоу-програми «Талант року», «Модель року», «Кам'янецька красуня».

У Кам'янця - велике і перспективне майбутнє... Він крокує XXI століттям впевнено, йому бути справжнім містом музеєм.