Автор:
Давня буддійська максима-загадка про те, чи чути шум від падаючого дерева в лісі, де нікого немає, має нарешті свою розгадку. Не чути. Навіть колоси помирають безшумно, якщо вони нікого не цікавлять.
15 лютого 2009 року, в неділю, в каньйоні Кам’янця-Подільського завалилася Надбрамна вежа унікальної фортифікаційно-гідравлічної споруди початку XVI століття, Польської брами. Пам’ятки архітектури національного значення. Чи не єдиного (разом з посестрою Руською брамою) такого комплексу в усій Центральній Європі. Гуркіт падаючих каменюк мав би сколихнути все місто, але місто ще майже тиждень не знало про власну ж трагедію. Я дізналася про падіння башти-донжона через тиждень, 22 лютого. В той самий день опитала кількох жителів Польських фільварок, мікрорайону, поруч з яким знаходиться Польська брама. Молода матуся з дитиною, що йшла якраз повз нещасну башту, руйнацію помітила лише тоді, коли я на неї вказала. Інша жінка, яка щоранку ходить повз пам’ятку на роботу-з роботи, помітила трагедію відразу. Ні, нікому з компетентних органів не повідомляла, лише поцікавилася, чи не забрав хто з сусідів, бува, камінь, що обвалився. Камінь лежить біля підніжжя, присипаний сніжком. Саме цей сніжок міські – та й не тільки – історики, а також директор Кам’янець-Подільського НІАЗу Василь Фенцур звинувачують у трагедії.
Думку про те, що башту могли зруйнувати свідомо – на будматеріали – спеціалісти все-таки відкидають: до комплексу немає під’їзду, а носити каміння в руках, та ще й зимою... Ну дуже вже це нелогічно. Отже, злочинець – сніг?
Відтворити картину підступних дій снігу проти Польської брами не так і важко, і слідчі тут не знадобляться (ніякої справи міліціонери й не відкривали). Реставраційні роботи в комплексі мали місце ще в 1968 р. Тоді підлатані башти накрили гарними високими шатровими дахами – і Польська брама перетворилася зовні на романтичний руїнізований міні-замок. Десь році в 1994-му місцева шпана, що бігала сюди палити подалі від батьківських очей, підпалила дах Надбрамної вежі. Він кілька років простояв обвугленим скелетом, а потім завалився. Сніги і дощі вже безперешкодно падали на каміння вежі. Стіною пішли тріщини. Цьогорічна зима, з частими снігопадами і відлигами, башту таки доконала: розбухлі від води тріщини вбили пам’ятку.
А що ж НІАЗ (Національний історико-архітектурний заповідник)? Невже не знав про аварійний стан? Знав, звичайно, і звіт про це був створений давно. В акті про аварійний стан Польської брами за 2008 р. стан всіх споруд комплексу названий незадовільним. І гроші як не на реставрацію, то на консервацію пам’ятки заповідник просив не перший рік. Минулого року просили 870 тис. гривень. Не отримали нічого. Цього року просили кошти знов – і нічого. Василь Фенцур сумно посміхається: «Немає худа без добра. Зараз ті кошти таки будуть змушені виділити». Директор заповідника визнає: навіть за найоптимістичнимішими прогнозами роботи з відновлення пам’ятки почнуться не раніше липня 2009 р. А проект реставрації підготовлений інститутом Укрзахідпроектреставрація вже давно.
Замісник міського голови Кам’янця-Подільського Олег Демчук повідомив, що 24 лютого буде створено робочу групу та розпочато роботи по резервуванню та відбудові пам’ятки.
Міські ж історики якраз і побоюються занадто швидкого відновлювання пам’ятки: вони стверджують, що Польська брама недостатньо вивчена як об’єкт, і проект відновлення є далеко не ідеальним. Нічого заперечити робітникам НІАЗу буде й на логічний аргумент: якщо про тріщини знали, чому хоча б не замазали їх? На це ж великих грошей не треба...
Нема чого переживати хіба міським екскурсоводам: до цього затишного куточка Кам’янця туристичні групи водили хіба ентузіасти-унікуми.
Довідка:
Польска брама - унікальна гідротехнічна оборонна споруда, яка не мала собі рівних в тогочасній Східній Європі. З'явився цей комплекс в 1548-1561 роках (іноді наводяться більш ранні дати, починаючи з XV століття). Чотиритомник "Памятники градостроительства и архитектуры УССР" взагалі пише, що чотириярусна Надбрамна (Ковальська) башта Польської брами була сформована в XV ст. на основі давньоруської кам'яної стіни ХІІІ ст. Назва пояснюється просто: Польська - тому що знаходилась на Польських фільварках. Зараз цей півострів - один з мікрорайонів міста, а в давнину тут були лише городи та комори.
В часи свого розквіту Польська брама складалася з п'яти башт, мурів та шлюзів, які перетинали каньон. Загальна її довжина сягала 180 метрів. На правому березі Смотрича знаходились Надбрамна, Наскельна (Ковальська третя) та Прибрежна башти (всі збереглись), на лівому - Лівобережна та Настінна (Ковальська друга) (остання теж вижила і знаходиться в аварійному стані на городі одного з жителів міста).
Шлюзами доводилося користатись досить часто, перетворюючи каньон в гігантський рів з водою. Тож шлюзи швидко руйнувались: цьому сприяли не лише часті використання, а й повені, при яких Смотрич виходив з берегів. Тому вже в XVIII столітті від шлюзів мало що лишилося. Були прожекти їх відновлення в тому ж таки XVIII столітті, невдалі.
Шлюзи впали - та башти стояли. Аж поки в 1832 р. не з'явився дозвіл на розбирання кам'яних стін. А потім, в ІІ половині ХІХ ст., через Польську браму пролягла нова дорога. Брама дорозі заважала, тому браму зруйнували. Щось засипали, щось розібрали, а щось там ще стояло, і в ньому навіть працювала циганська кузня. (Саме завдяки кузні збережені башти іноді називають Ковальськими). Письменник Анатолій Свидницький згадує ще й якусь солдатську кашоварню. Реставрація комплексу відбувалася в 1962-1968 рр.
Пустиннікова Ірина.
Читати повністю »
Невід’ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам’янця-Подільського, його символом. Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам’яних скель височать башти фортеці. Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.
Не так давно, ми повідомляли, що відкрився новий супермаркет Фаворит. Цей супермаркет, розміщений за переїздом, позиціонували, як конкурента для фуршета та сільпо, але конкурентом їм він так і не став. 
Компанія 
