Автор:
Невже знову ті самі, кого люди клянуть щоразу від виборів до виборів, аби згодом знову «приречено» піти й проголосувати за них, піддаючись єзуїтському аргументові про «менше зло»? Ні! Настав час запустити свіжу кров в українське «політичне болото», де і досі кумкають комуністичні жаби й розкошують космополітичні п’явки. Але хто має покласти край цій ганьбі?
Не так страшний очевидний ворог – ненависник усього українського, як ті, хто рядиться в українські шати, але готові навсібіч торгувати Україною. Потенційні зрадники – ось головна небезпека прийдешніх виборів. Що робити, аби поставити заслін на шляху захоплення наступного парламенту антиукраїнською потолоччю? Відповідь очевидна – голосувати за тих, хто «не був», «не помічений», «не притягався». Саме таким голосуванням можна заступити шлях до державного керма багатьом пристосуванцям, готовим укотре обдурити народ і швидесенько «стушкуватися».
Очевидно, що протистояти цій нарузі над Україною і нацією може лише сила, яка не заплямована перебуванням у владі – ані колишній, ані теперішній. Чи є така серед тих, хто йде до парламенту й має реальні шанси туди потрапити? Так, є – Всеукраїнське об’єднання «Свобода». Міркуйте самі:
По-перше, «Свобода» – це дійсно нові люди в українській владі, які не мають за собою компартійного чи корупційного шлейфу;
По-друге, проходження першої націоналістичної фракції до Верховної Ради – це реальний, а не демагогічний злам у старій системі, замішаній на гнилому «компромісі» компартійної номенклатури, кагебістів і так званих «націонал-демократів»;
По-третє, «Свобода» – антиолігархічна сила. Її присутність у наступному парламенті – це удар по диктатурі мільярдерів-космополітів. Лише «Свобода» реально добиватиметься повернення стратегічних підприємств у власність держави, перегляду грабіжницької «прихватизації». На злочинних планах олігархів дозволити торгівлю українською землею сільськогосподарського призначення буде поставлено жирний хрест.
Зрештою, хто, якщо не «Свобода», спроможний дати відсіч, навіть фізичну, знахабнілим шакалам, які розтягують державу по шматках, як було під час ухвалення ганебних Харківських угод чи голосування за українофобський мовний закон! Будь тоді в залі парламенту принаймні найменша фракція «Свободи» – не осоромилась би опозиція перед країною через свою безпорадність.
Максим Молоцький,
журналіст Радіо Київ
