УкраїнськаРусскийEnglish
Кам'янець-Подільський
Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України з платіжної картки (Національний банк України)
 
Пульс Кам'янця-Подільського на Facebook - група Камянець-Подільський Онлайн
 
У календарі:
Нема подій

Автор: alex
avatar Опис:
Cuidado con el perro
Автор: 

Хот спот — це ділянка місцевості, наприклад приміщення офісу, кафе, студентський гуртожиток, де за допомогою ноутбука, мобільного телефону чи ПДА, які мають модуль WI-FI, можна отримати доступ до інтернету.

У всьому світі багато кафе, готелів, книжкових магазинів роблять безплатні хотспоти для заохочення відвідувачів або як додатковий сервіс.

 В Кам'янці-Подільському є кілька хотспотів Укртелекому. Доступ до інтернету надається за допомогою карток передоплати. Також кілька інших інтернет-провайдерів міста надають доступ до інтернету через WI-FI.

Що до готелів чи кафе, то наскільки мені відомо, жоден з них не має власного хотспота. Logic Land - компанія в якій я працюю, робила комерційні пропозиції на побудову WI-FI хотспота власникам кафе та готелів, але жодного з них ця пропозиція не зацікавила. Не впевнений в причинах, але здається власники бізнесу ще не усвідомили привабливості такого додаткового сервісу для своїх клієнтів.

Читати повністю »
Автор: 

Домашній медіасервер повинен забезпечувати зберігання цифрових даних - графіки, відео та аудіофайлів. Оскільки мультимедійні дані можуть займати гігабайти, то на сервері неохідна дискова пам'ять достатня для їх збереження.

Сама назва, сервер, вимагає від нього розвинуту підтримку технологій мережі, а значить необхідний безпровідний чи провідний мережевий адаптер.

Незайвим буде тюнер для прийому програм аналогового, цифрового чи супутникового телебачення з можливістю запису.

Конструктивно медіасервер являє собою компактний ПК, без клавіатури, миші та монітора. В ідеалі управління ним здійснюєтья по мережі через веб-інтерфейс.

 Для легкого розширення функціональних можливостей домашнього медіасервера бажано використання відкритої операційної системи.

Читати повністю »
Автор: 

При виборі доменої зони (.com, .net, kiev.ua…) слід враховувати, що зона, по-перше, вказує на географію сайту (.co.uk - Великобританія, .by - Бєларусь, .kiev.ua - Київ, .com.ua - Україна, .com - весь світ, вірогідніше США), а по-друге - на вид діяльності власника сайту, чи самого сайту: .com (комерція), .net (мережива орг., комп.), .org (як правило не прибуткова організація), .gov (урядова) .edu (освітня) і т. д.

Часто, розміщуючи сайт на безплатному хостингу, ви отримуєте ім'я на зразок www.company.narod.ru, www.company.by.ru. Такі імена відвідувачі сайту будуть трактувати як брак коштів у власника сайту або ж несерйозний його підхід до свого сайту. Адреса, що видається службами безплатного хостингу, може в значній мірі погіршити враження від самого сайту.

Бажано, щоб домен відповідав назві організації (або ТМ - знаку для товарів та послуг), або прізвищу власника. Гарним доменом є такий домен, коли він інтуїтивний. Скажімо хтось шукає ваш сайт, знає як називається ваша фірма, і що ви працюєте в Хмельницькому. В такому разі інтуїтивним буде набрати - company.km.ua

Читати повністю »
Автор: 

Інтернет налічує нескінченну кількість сайтів. Нові сайти з’являються як зірки на небосхилі з приходом ночі. Як говорив радянський класик - “Раз звезды зажигают, значит кому-то это нужно, значит выгодно чтобы они горели”. Так хто і для яких цілей створює сайти? Які бувають сайти? Чого можна досягти з допомогою сайта?

Єдиної загальновизнаної класифікації сайтів не існує. В загальному, відміність одного класу сайту від іншого, визначається його призначенням (комерційний, некомерційний, інформаційний, рекламний, пошукова система…). Наприклад для бізнес-компанії класифікація сайтів може бути наступна:

  • Візитка.
  • Каталог (Вітрина).
  • Електронний магазин.
  • Промо-сайт.
  • Інформаційний сайт
  • Корпоративне представництво
  • Портал

Така класифікація доволі умовна, оскільки досить часто в інтернеті трапляються сайти які підпадають під декілька видів такої класифікації.

Читати повністю »
Автор: 

Державна памятка природи місцевого значення знаходиться між селами Залуччя та Нігин на лівому березі річки Смотрич.
Печера розташована у вапняках верхнього тортону і заглиблена на половину висоти прямовисної скелі каньйону Смотрича. Досліджувана довжина печери сягає 60м і являє собою систему вузьких і невисоких ходів та невеликих залів.
Згідно переказів старожилів у великій печері і переховувались
жителі с. Залуччя та Черче від татаро-турецьких нападників.
Пройшли роки. Серед місцевих жителів живе легенда про нескореність сельчан чужинцям і про те, як татари, виявивши печеру і схованих у ній людей, і не зумівши проникнути, розвели біля входу велике вогнище із гречаної соломи й видушили всіх димом.
У 1826 році польський поет “української школи” Мавриній Гославський, який провів своє дитинство в Нігині, а пізніше вчителював в навколишніх селах, одним з перших використав легенду про Залучанську печеру у своїй поемі “Поділля”.
Відомий російський письменник і мовознавець В.Даль у 1831р. деякий час працював у цих краях санітарним лікарем, коли лютувала холера. Тут він у селі Черче записав легенду про страшні муки місцевих жителів від татарських та турецьких орд. На основі подільських вражень він написав історичну повість “Подолянка”, а також “Червоноруські оповідання”.
Наприкінці XIX століття (120 років тому) Залучанські печери дослідив археолог, професор Київського університету В.Б.Антонович. Сміливо, з небезпекою для свого життя, поліз він із мотузкою в руках до головної печери. Він описав головну печеру і склав її план. На сторінках журналу “Киевская старина”, травень 1884р. дослідник повідомив, що йому вдалося пройти вузьким і низьким коридором головної печери 42м. Далі прохід був завалений величезною кам’яною брилою, що зірвалася зі стелі. Бокові ходи розгалужуються в різних напрямках і на різних рівнях, поволі звужуючись настільки, що проникнути далі неможливо. Натічних форм у печері немає. Місцями звивистий коридор розширюється, утворюючи камери діаметром приблизно 3-7м та висотою кілька метрів. Дно коридора і камер кам’яне. Іноді воно встелене м’яким намуловим шаром глини, щебеню та чорнозему. В печері В.Антонович виявив багато кісток “людських та звірячих” - писав відомий дослідник Поділля Е.Сіцінський. Ці кістки В.Антонович привіз на з’їзд археологів в Одесу.
Видатний російський вчений Д.Анучін ствердив, що частина кісток, які належали людям недавнього часу (черепи, скелети), були винесені з печери і поховані на березі річки Смотрич, біля входу до печер.
У 1899 році на могилі поставлено пам’ятник з написом “Священно-действием епископа Дмитрия Подольского и Броцлавского здесь похоронены кости 3 июля 1891 года християн, удушенных татарами и изнесенных из этих пещер”.
Промайнуло вже 113 літ від дня захоронення жертв татарських нападників і про цю трагедію пам’ять народна не погасла. Хоч річка Смотрич змінила своє русло і там, де колись була могила, тепер тече річка, неможливо змити пам’ять людей. Частина надгробку з написом збереглася і експонується у Кам’янець-Подільському державному історико-архітектурному заповіднику (нині НІАЗ “Кам’янець”).
Туристи і ті краєзнавці, які відвідують ці історичні місця, висловлюють свої бажання, щоб біля входу в печеру поставили пам’ятник жертвам, які загинули у важких муках в печері, ховаючись від татарської орди.
У 1970 році тернопільські спелеологи провели в Залучанській печері повторну топографічну зйомку. П’ятдесят метрів - така загальна довжина ходів, які вдалося обстежити. Далі змикаються щілини і йдуть завали, гора наглухо закрила свої надра. Тільки мовчазний камінь у тисячолітніх зморшках береже пам’ять про тих нещасних, щоскінчили останні, жахливі в муках, хвилини життя у цій холодній могилі.
Ось чому нині живуче покоління людей не повинно залишатися байдужим до подібних святинь історії краю і власного роду.
Печера - це спадщина природи у поєднанні з історією, а тому нам, людям нічого не залишається як зберігати й охороняти її в ім’я майбутнього.

19.02.2004р. Склав: Ковальчук С.І.

Читати повністю »

Дизайн та розробка Logic Land Ltd.

Меню
Кам'янець-Подільський
Блог
Політика
Комуналка
Статті
Каталог підприємств
Фото
Пошук на сайті
Листівки
Форум
Фестивалі
Карта сайта
Веб-майстру
Групи
Гостьова книга
Бронювання готелів
Партнери сайту
Інформери
Кам'янець-Подільський online
Обмін лінками - отримати код »


Експорт новин
Новини (RSS 1.0)
Новини (RSS 2.0)
Блог (RSS)
Форум (RSS)
Хто на сайті?
We have
13 guests online