Виховання особистості майбутнього педагога в системі вищої професійної освіти має відбуватися в умовах особистісно-орієнтованої моделі навчання.

Ми пропонуємо модель реалізації творчого потенціалу майбутніх педагогів, яка включає наступні блоки: загальнорозвиваючих і спеціалізований, кожен з яких включає компоненти:

Психолого-педагогічний модуль означає, що педагог: вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних теоріях навчання і виховання і використовує їх у своїй практиці; знає закономірності формування особистості; вміє бачити протиріччя навчально-виховного процесу, формулювати проблему, ставити завдання, висувати ідеї, знаходити оптимальні способи вирішення педагогічних проблем, здатний включатися в процес педагогічного проектування; володіє здатністю до рефлексії, вміє прогнозувати зміну діяльності та рівні розвитку учнів.<br />
Валеологічний модуль включає: переосмислення вчителем своєї ціннісної орієнтації: головним стає здоров'я учнів, їх духовний розвиток, психологічний клімат у навчальному закладі; практичне оволодіння знаннями в галузі валеології, прийомами саморегуляції емоційного та фізичного стану.

Емоційно-мотиваційний модуль включає якості та ціннісні орієнтації, які вчитель повинен мати або хотіти виробляти; відкритість особистості по відношенню до нового, усвідомлення необхідності самопізнання і саморозвитку.

Загальнокультурний модуль пов'язаний з широким кругозором та ерудицією: знання вчителя з основ філософії, соціології, права, економіки, історії, культури, знання етичних норм.

Спеціалізований блок був спрямований на розвиток професійної культури педагога.

Предметний модуль передбачає, що педагог повинен мати різнобічні знання з предметів, забезпечувати глибокі та міцні знання зі свого предмета, бути в курсі досягнень науки, яку він викладає.

Методичний модуль включає наступні здібності педагога: вчитель вільно орієнтується в методах навчання, творчо їх використовує, знає основи теорії і технології навчання, знає основи планування процесу навчання, засоби і методи навчання, оцінювання та контролю і використовує їх у своїй діяльності; змінює зміст освіти в зв'язку із зростанням інформаційного потоку, появи нових галузей знань, інтеграції різних сфер діяльності.

Науково-дослідницький модуль характеризує готовність педагога до вищого ступеня педагогічної творчості - поєднання науки і практики, він включає: знання методів педагогічних досліджень, вміння застосовувати їх на практиці, знання основ проектування освітніх систем, уміння узагальнювати свій досвід і досвід колег, здатність побачити явище по -новому, в нових зв'язках і протиріччях, прагнення до дослідницької діяльності.
Сформованість цих якостей дозволяє говорити про готовність майбутніх педагогів до творчої діяльності, що створює базу для розвитку їх творчого потенціалу.

Працюючи над системою розвитку творчої діяльності, ми виходимо з того, що специфіка її полягає в пріоритеті творчого компонента, формування якого грунтується на творчій індивідуальності. Визнаючи особистісний характер оволодіння професійною діяльністю, нами виділені наступні критерії прояву творчої індивідуальності особистості: дієвість мотивів вдосконалення, ступінь сформованості ідеалу, рівень самооцінки своїх творчих здібностей, систематичність роботи по вдосконаленню професійної майстерності.

Важливим є факт використання рефлексивного управління в практиці освітнього закладу, пов'язаного з такими факторами впливу на розвиток особистості, при яких вона усвідомлює сенс своєї діяльності. Усвідомлена потреба в тому чи іншому виді діяльності яких навчають формує внутрішній мотив на цілеспрямовану перетворюючу діяльність. Самосвідомість є вихідним початком мотивації, яке посилюється в міру розвитку потреб і, перш за все, освітніх. Слідом за глибоким самосвідомістю, починають розвиватися процеси: самовизначення - самовираження - самоствердження самореалізації - саморегуляції. Всі ці процеси становлять рефлексивну природу саморозвитку особистості.

На основі даних діагностики розробляються індивідуальні плани самореалізації і самоконтролю самостійної роботи.
У розробці та реалізації індивідуальних планів значна роль відводиться контролю, як механізму рефлексивного управління освітнім процесом, в ході його реалізації планується індивідуальна робота зі студентами по формуванню навичок професійної майстерності через рішення і аналіз педагогічних задач.
Результати досліджень підтверджують, що розвиток творчого потенціалу відбувається ефективно при наступних психолого-педагогічних умов: коли немає жорсткої регламентації діяльності, зайвих вказівок, жорстких норм; існує свобода вибору змісту і форм роботи у співвідношенні з потребами і можливостями; створення умов для накопичення та поповнення базових знань: предметних, наукових, методологічних, методичних; організація самостійної практичної роботи - створення умов для прояву їх активності, уміння відстоювати свою думку в дискусіях, що дозволяло йому відчувати почуття успіху, сформованості позитивного ставлення до всього нового, потреби в самоаналізі, в усвідомленні та оцінці свого досвіду.

Для розвитку творчого потенціалу створюється особлива рефлексивна середу: в мисленні - проблемні ситуації; в діяльності - установки на кооперування; в спілкуванні - відносини, що припускають доступність власного досвіду для іншого і відкритість його досвіду для себе.

Джерело зображення: http://webtoolgallery.com/