|
||||
|
Наш Кам'янець-Подільський Кам’янець-Подільський належить до найдавніших міст України з майже тисячолітньою історією. Спочатку місто називалось просто Кам’янцем, в імені своєму утверджуючи свою сутність. Заповідна його частина - Старе місто - розташована на скелястому острові, висотою 20-30м, утвореному каньйоном річки Смотрич. Петлею, яка нагадує грецьку “омегу”, охоплює Смотрич Старе місто і розходиться по обидва боки від Замкового мосту. Замковий міст - міст, що лежить між двома правими берегами однієї річки - міст, який викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію. Використавши своєрідні та унікальні властивості ландшафту, для оборони міста, протягом століть військові інженери створили фортифікаційну систему, що немає аналогів у Європі.
|
| Відзначення Дня Перемоги в Кам'янці-Подільському |
| Written by Alex Andrushchak | |
| ponedilok, 11 traven` 2009 | |
 6-7 травня міський голова Анатолій Нестерук, секретар міської ради Михайло Аносов заступники міського голови Валерій Андрухович, Віктор Дибаш, Олег Марунчак, Олег Демчук, керуючий справами міськвиконкому Микола Нечай відвідали вдома інвалідів війни та привітали їх родини з Днем Перемоги. Кожному вручили вітальну листівку та продуктовий набір. Ветерани з великим задоволенням спілкувалися, ділилися спогадами та дякували за увагу, яку приділяє їм міська влада. Усього відвідали 82 ветерана. 8 травня відбулося урочисте засідання президії міської ради ветеранів за участю міського голови. Також міський голова Анатолій Нестерук, секретар міської ради Михайло Аносов, керуючий справами міськвиконкому Микола Нечай відвідали свято, яке влаштували для одиноких ветеранів війни у соціальному центрі «Надія». О 12.30 міський голова на міському кладовищі відкрив пам’ятник герою Радянського Союзу Юрченко Михайлу Івановичу. Багато випробувань і горя випало на долю цієї мужньої і скромної людини. Влітку 1943 року Михайло Юрченко призваний до лав Червоної армії. У складі 136-ї стрілецької дивізії пройшов шлях від форсування Дніпра до Ельби. Воював хоробро і вправно, про що свідчать найвищі воєнні нагороди. Разом з товаришами по зброї звільняв місто за містом, село за селом. Один за одним прикрашали груди Михайла Івановича ордени Слави, Червоного Прапора, Червоної Зірки. А за форсування Одера присвоїли солдату високе звання Героя Радянського Союзу. Завжди був на передовій, не ховався від ворожих куль. Військова спеціальність його була однією з найбільш небезпечних – сапер. Усе доводилось робити на фронтових дорогах – наводити переправи, мінувати і розміновувати, ходити у ворожий тил, брати «язиків». Нагадували про війну не лише бойові нагороди, але й болючі рани. Три поранення і дві контузії пережив фронтовик. Та все ж доля берегла його. Дожив до Перемоги Михайло Іванович, до Перемоги, яку наближав своїми ратними подвигами. О 15.00 міський голова привітав ветеранів у ЦМСР «Довголіття». 9 травня у сквері Танкістів відбувся урочистий театралізований мітинг до Дня Перемоги «Навіки в пам’яті народній». О 13.00 міський голова у К-ПНУ провів урочистий прийом ветеранів війни. |
| < Prev | Next > |
|---|
© 2024, Kamyanets’-Podil’s’kyi Online
Дизайн та розробка Logic Land Ltd.
|
|
| Інформери | |
|---|---|
Обмін лінками - отримати код »
|
| Місцеві лінки |
|---|
|
|
