Є дві новини. Гарна: стотисячна громада Кам’янця-Подільського може святкувати перемогу. За інформацією міського голови Анатолія Нестерука, восьмого жовтня Вищий господарський суд України прийняв рішення на її користь у справі про дострокове розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу із підприємством ЗАТ «Тепловоденергія». Друга - і не новина ніби, дуже прикра: українці не навчилися давати відпір тим, хто їх використовує.

Та про все по порядку. Тепер майно громади, яке на момент передачі коштувало 38 мільйонів гривень, знову повернеться в комунальну власність. Вона матиме право на державні субвенції для розвитку мереж, а також працюватиме в проекті Світового банку, який виграла, отримає від нього кредит на надзвичайно вигідних умовах на модернізацію якраз гостро потребуючого господарства. У нього обіцяло вкладати мільйонні інвестиції вищезгадане ЗАТ, та обіцянки залишилися цяцянками, мережі за цей час стали вкрай дірявими, а населення міста з року в рік мусило платити за тепло та воду чи не найбільше в державі. (Див. “Голос України” за 18 жовтня 2007 року, «Про тарифи диктують, а вони собі зростають». Таблицю найвищих тарифів, серед них - кам’янецькі, надав редакції автор із Херсонщини.)

Судовий розгляд, нагадаємо, тривав більше року. За словами міського голови, абсолютно безпідставно й неправомірно «тягнули резину» в Житомирському апеляційному суді, куди ЗАТ звернулася з апеляційною скаргою. Аж шість місяців замість передбачених нормативами двох! Увесь цей час громада перебувала в напрузі, адже судові суперечки ще більше шкодили діалогу сторін навіть у вирішенні буденних питань. ЗАТ розгорнула проти міської влади справжню війну. Дійшло до того, що представника управління економіки виставили за турнікет з території адміністрації, пославшись на приватну власність. Однак і будівля, й земельна ділянка під нею є комунальними. Гострі дискусії розгорнулися й навколо бажання ЗАТ підвищити тарифи, при цьому остання не побажала відкривати всіх його складових для влади та громади. Мовляв, комерційна таємниця. На громадських слуханнях населення сказало «ні», активно підтримало міського голову в його боротьбі за повернення підприємства громаді. Люди вірять, що головний пункт виборчої програми Анатолія Нестерука, з якою він виграв вибори в 2008 році, буде таки виконано до кінця. Голова заявив і про повернення майна, і розумні та прозорі тарифи, які влада не згвинчуватиме до всеукраїнського рекорду.

Процес повернення розпочнеться якраз у тривожну для всіх комунальників пору – початок опалювального сезону. Однак із боку ЗАТ уже прозвучав грім. З листом до всіх політичних сил у раді й поза нею звернувся… тисячний трудовий колектив «Тепловоденергії». Міську владу звинуватили в тому, що вона «своїми діями і бездіяльністю руйнує комунальне майно», «створює загрозу життєвим інтересам працівників підприємства та мешканців міста», «всупереч здоровому глузду… встановила норматив втрат води на рівні лише 30 відсотків», вчиняє вакханалію і з втратами теплової енергії, скасувавши норматив у 20, 13 % та запровадивши 13%.» Що стосується відсотків, то міська влад діяла виключно в межах законодавства. Бо що це за такий виробник, який заздалегідь передбачає 56 відсотків втрат? Голова правління ЗАТ Ніна Фабіянська заявила, що опалювальний сезон під загрозою зриву, адже місто не отримає лімітів газу на жовтень, бо треба заплатити борг у 3 860 тисяч гривень в ДК «Газ України, що склався через різницю в тарифах. «Дайте нам три мільйони, ми 860 тисяч вкладемо свої», - повторювала Фабіянська, до того ж, за її словами, з тарифами, які діють сьогодні, підприємство не справиться з платою за газ у наступні місяці. Депутати розцінили усе це, як безпідставні звинувачення, а дехто побачив у діях ЗАТ і шантаж. Адже кожного року й питання з лімітами, і з різницею в тарифах виникають, і саме міська влада їх «розрулює». Свого часу навіть відмовили медикам в оздоровчих, а дали гроші «Тепловоденергії», - згадав Ігор Шевага. «Торік ви невідомо чому проплатили три мільйони сто тисяч двом приватним фірмам за природній газ, а вони до постачання газу не мають жодного стосунку, - зауважив міський голова Анатолій Нестерук, - поверніть ці гроші – от і матимете для «Газу України». Усі ці роки ви говорите про те, що підприємство збиткове. Виникає здивування: що це за такий бізнес, який хоче стільки років терпіти збитки?! Віддайте його, навіщо ж так мучитися! А тепло та вода будуть, якщо ваш колектив не підведе технічно, якщо вас не штовхатимуть на неправильні кроки, пам’ятайте, і ви в цьому місті живете!»

Депутати Сергій Вєдєрніков, Василь Сукач, Віталій Зеленський та інші заспокоїли представників колективу, котрі прийшли на засідання депутатського клубу. « Хто сьогодні був би проти гарного інвестора? Жодному бізнесмену в місті не віддали стільки, як власникам ЗАТ. І що навзамін отримала громада?! Та й ви самі, бо ви теж живете в місті, платите за тими ж цінами. У комунальному підприємстві вам гірше не буде. Хіба так слід турбуватися про працівників, як це робиться в ЗАТ?! Подивіться, які у вас душові, туалети, спецодяг, у приміщеннях шибки побиті... Запевняємо, нікого не скоротять, не розганятимуть, щоб набрати «своїх». Навпаки, з вашим професіоналізмом ми зробимо підприємство передовим в Україні.»

Ще минулого року міська влада створила комунальне « Тепловоденерго» і запросила весь колектив перейти в нього із ЗАТ. Це запрошення знов і знов повторює Анатолій Нестерук. Усім – від голови правління Ніни Фабіянської, досвідченого інженера Петра Дорожа до рядового слюсаря. Може, тоді б не довелося й судитися, бо навряд чи знайшли б власники одразу тисячу нових кадрів: сьогодні висококваліфіковані, досвідчені комунальники на вагу золота. Саме такими є люди в цьому колективі. «Вас використовують», - сказали людям і міський голова, і депутати.» Цим колективом уже маніпулювали, коли вимагали від депутатського корпусу підписання оренди, дозволу на перетворення комунального підприємства в ЗАТ… Його і на майдан пікетувати раду виводили. Декому за послугу збиралися відплатити скороченням, запланувавши ліквідувати дуже важливу службу, що доглядає внутрібудинкові мережі. Тоді намір ЗАТ стримав той же Нестерук. Той самий, який у неймовірно важкі роки (1997-1998), будучи першим заступником голови Кам’янець-Подільського міськвиконкому, коли в бюджеті вітри ганяли, завжди знаходив ресурси для цього комунального підприємства і робив усе, щоб місто було з водою та теплом. Чому ж у людей така коротка пам’ять?!

Віра ШПИЛЬОВА.