Кам’янець-Подільський належить до найдавніших міст України з майже тисячолітньою історією. Спочатку місто називалось просто Кам’янцем, в імені своєму утверджуючи свою сутність.

Заповідна його частина - Старе місто - розташована на скелястому острові, висотою 20-30м, утвореному каньйоном річки Смотрич. Петлею, яка нагадує грецьку “омегу”, охоплює Смотрич Старе місто і розходиться по обидва боки від Замкового мосту.

Замковий міст - міст, що лежить між двома правими берегами однієї річки - міст, який викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

Використавши своєрідні та унікальні властивості ландшафту, для оборони міста, протягом століть військові інженери створили фортифікаційну систему, що немає аналогів у Європі.

Невід’ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам’янця-Подільського, його символом. Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам’яних скель височать башти фортеці. Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

Розташування Кам’янця - спочатку на межі між античним і праслав’янським світом, пізніше - на кордоні Галицько-волинської держави і кочового степу, згодом на кресах між християнським Заходом та мусульманським Сходом, вплинуло на архітектуру міста.

Вже в ранньому середньовіччі в Кам’янці склалося три общини: руська (українська), вірменська та польська. Окремі частини Старого міста й досі іменуються Руськими і Польськими фільварками. Є тут і залишки вірменського кварталу з торговельним двором і церквою. Архітектуру ХІV-ХVII століття представляють, в основному, культові споруди: православні церкви, католицькі костьоли та монастирі. Унікальним в своєму поєднанні виступає Римо-католицький костьол з прибудованим турецьким мінаретом, який вінчає Мадонна.

У Старому місті, таким чином., переплелися споруди різних епох і стилів. Кожна вулиця, кожна будівля має свою історію, свою легенду, свою таємницю, яку вони несуть через століття.

У Кам’янці-Подільському понад 170 важливих історико-архітурних пам’яток. 18 травня 1977 року Рада Міністрів Української РСР своєю постановою оголосила Старе місто державним історико-архітектурним заповідником, а у 1998 році Старе місто було оголошено Національним історико-архітектурним заповідником “Кам’янець”. Місто над Смотричем нині входить до Ліги історичних міст України, розв’язує питання про вступ його до ІКОМОСу при ЮНЕСКО Організації Об’єднаних Націй.

Враховуючи унікальність природних ресурсів та відсутність забруднення радіонуклідами, в 1996 році Указом Президента Л.Д. Кучми на території 261316 га (12% Хмельницької області, 129 природоохоронних об’єктів) створено Національний природний парк “Подільські Товтри”, адміністративним центром якого є Кам’янець-Подільський.

Кам’янець-Подільський називають містом-музеєм просто неба. Завітайте до нього і ви на свої очі побачите не одне “чудо світу”, попадете під чари багатовікової історії, що панує на вузеньких вулицях, за замковими мурами, у палацових будівлях, монастирях, костьолах, церквах, та унікальної панорами Старого міста на стрімких урвищах і скелях в оточені водоспадів Смотрича.