З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про приватизацію державного житлового
фонду

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 36, ст.524 )

( Вводиться в дію Постановою ВР
N 2483-XII ( 2483-12 ) від 19.06.92, ВВР, 1992, N 36, ст.525 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94, ВВР, 1994, N 24, ст.182
N 40/97-ВР від 05.02.97, ВВР, 1997, N 12, ст.100
N 642/97-ВР від 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст. 36 )

( Щодо визнання конституційними окремих положень див.
Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2000 ( v010p710-00 ) від 28.09.2000 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247 )

( Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні
Конституційного Суду
N 4-рп/2004 ( v004p710-04 ) від 02.03.2004 )

( Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2453-IV ( 2453-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.258
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.184 )

Цей Закон визначає правові основи приватизації житла, що
знаходиться в державній власності, його подальшого використання і
утримання.
Метою приватизації державного житлового фонду є створення
умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу
задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в
утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових
відносин.

Стаття 1. Поняття приватизації державного житлового фонду

Приватизація державного житлового фонду (далі -
приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у
квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше
наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень
(підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь
громадян України. ( Частина перша статті 1 в редакції Закону
N 40/97-ВР від 05.02.97 )
( Офіційне тлумачення положень частини першой статті 1 див. в
Рішенні Конституційного Суду N 4-рп/2004 ( v004p710-04 ) від
02.03.2004 )

Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад
народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному
господарському віданні чи оперативному управлінні державних
підприємств, організацій, установ.

Стаття 2. Об’єкти приватизації

1. До об’єктів приватизації належать квартири
багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у
квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше
наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються
громадянами на умовах найму. ( Пункт перший статті 2 в редакції
Законів N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94, N 40/97-ВР від
05.02.97 )

( Положення пункту 2 статті 2 визнано конституційними згідно
з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2000 ( v010p710-00 ) від
28.09.2000 ) 2. Не підлягають приватизації: квартири-музеї;
квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових
поселень, підприємств, установ та організацій, природних та
біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів,
дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків,
парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних
заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири
(будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо
забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати,
будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а
також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного
(обов’язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на
Чорнобильській АЕС. ( Пункт другий статті 2 в редакції Закону
N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94 )

3. Приватизація квартир у будинках, включених до плану
реконструкції поточного року, здійснюється після її проведення
власником (володільцем) будинку. Наймачі, які проживали у
квартирах до початку реконструкції, після проведення реконструкції
мають пріоритетне право на приватизацію цих квартир. ( Пункт
третій статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3981-XII
( 3981-12 ) від 22.02.94 )

4. Одноквартирні будинки, а також квартири в будинках,
включених до планів ремонту, можуть бути приватизовані до його
проведення за згодою наймачів з наданням їм відповідної
компенсації у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 3. Способи приватизації

Приватизація здійснюється шляхом:
безоплатної передачі громадянам квартир (будинків) з
розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на
наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 квадратних
метрів на сім’ю;
продажу надлишків загальної площі квартир (будинків)
громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі
потребуючих поліпшення житлових умов.

Стаття 4. Житлові чеки

1. Житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються
всіма громадянами України і використовуються при приватизації
державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись
для приватизації частки майна державних підприємств, земельного
фонду.
Номінальна вартість житлового чеку визначається відновною
вартістю наявного державного житлового фонду з урахуванням
загального індексу зростання вартості майна - 10, прийнятого для
розрахунків в Державній програмі приватизації державного майна
(606 млрд. крб. за станом на 1 липня 1992 року), з розрахунку на
кожного громадянина України - 12 тис. карбованців. Ця сума
підлягає періодичній індексації відповідно до рішень Кабінету
Міністрів України. ( Частина друга пункту першого статті 4 із
змінами, внесеними згідно із Законом N 3981-XII ( 3981-12 ) від
22.02.94 )

2. Громадяни, які мають житло на праві власності, можуть
використовувати одержані житлові чеки для придбання частки майна
державних підприємств, земельного фонду.
Таким же чином можуть використовувати житлові чеки громадяни,
які отримали їх в порядку компенсації за приватизовану квартиру
(будинок).

Стаття 5. Порядок розрахунків при приватизації квартири
(будинку)

1. Якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають
приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті
3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві
та членам його сім’ї безоплатно.
До членів сім’ї наймача включаються лише громадяни, які
постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за
якими зберігається право на житло. ( Частина друга пункту першого
статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3981-XII
( 3981-12 ) від 22.02.94 )

2. Якщо загальна площа квартири менше площі, яку має право
отримати сім’я наймача безоплатно, наймачу та членам його сім’ї
видаються житлові чеки, сума яких визначається виходячи з розміру
недостатньої площі та відновної вартості одного квадратного метра.

3. Якщо загальна площа квартири (будинку) перевищує площу,
яку має право отримати сім’я наймача безоплатно, наймач здійснює
доплату цінними паперами, одержаними для приватизації державних
підприємств чи землі, а у разі їх відсутності - грошима. Сума
доплат визначається добутком розміру надлишкової загальної площі
на вартість одного квадратного метра. ( Пункт третій статті 5 в
редакції Закону N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94 )

4. Право на приватизацію квартир (будинків) державного
житлового фонду з використанням житлових чеків одержують
громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах
(будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення
житлових умов до введення в дію цього Закону.

5. Кожний громадянин України має право приватизувати займане
ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку
або з частковою доплатою один раз.

Стаття 6. Безоплатна передача квартир (будинків)
незалежно від розміру їх загальної площі

1. Незалежно від розміру загальної площі безоплатно
передаються у власність громадян займані ними:
однокімнатні квартири;
квартири (будинки), одержані у разі знесення або відселення
всіх сімей з будинків (частин будинків), які належали їм на праві
власності, якщо колишні власники не одержали за ці будинки
(частини будинків) грошової компенсації;
квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, котрим
встановлена ця пільга Законом України “Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської
катастрофи” ( 796-12 );
квартири (будинки), в яких мешкають громадяни, удостоєні
звання Героя Радянського Союзу, Героя Соціалістичної Праці,
нагороджені орденом Слави трьох ступенів, ветерани Великої
Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти, інваліди I і II груп,
інваліди з дитинства, ветерани праці, що пропрацювали: не менше 25
років - жінки, 30 років - чоловіки, ветерани Збройних Сил та
репресовані особи, реабілітовані згідно із Законом України “Про
реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” ( 962-12 );
квартири (будинки), в яких мешкають сім’ї загиблих при
виконанні державних і громадських обов’язків та на виробництві;
квартири (будинки), в яких мешкають військовослужбовці,
котрим встановлена пільга Законом України “Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”
( 2011-12 );
квартири (будинки), в яких мешкають багатодітні сім’ї (сім’ї,
що мають трьох і більше неповнолітніх дітей).

Стаття 7. Права наймачів, які не виявили бажання
приватизувати займане ними житло

1. За громадянами, які не виявили бажання приватизувати
займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і
користування житлом на умовах найму.

2. До приватизації займаних квартир громадяни мають право
переселитись у квартири меншої площі. При цьому їм виплачується
грошова компенсація за різницю між загальною площею займаної
квартири і квартири, що надається, в розмірі і порядку, які
визначаються Кабінетом Міністрів України. Органи місцевої
державної адміністрації і місцевого самоврядування, державні
підприємства, організації, установи у повному господарському
віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний
житловий фонд, повинні сприяти громадянам, котрі бажають замінити
квартири (будинки) більшої площі на квартири (будинки) меншої
площі.

Стаття 8. Організація проведення приватизації та
оформлення права власності

1. Приватизація державного житлового фонду здійснюється
уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною
адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними
підприємствами, організаціями, установами, у повному
господарському віданні або оперативному управлінні яких
знаходиться державний житловий фонд.

2. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в
спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх
повнолітніх членів сім’ї, які постійно мешкають в даній квартирі
(будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається
право на житло, з обов’язковим визначенням уповноваженого власника
квартири (будинку).

3. Передача квартир (будинків) у власність громадян
здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації,
що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви
громадянина.

4. Підготовку та оформлення документів про передачу у
власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на
спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші
підприємства). ( Пункт четвертий статті 8 із змінами, внесеними
згідно із Законом N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94 )

5. Передача квартир (будинків) у власність громадян з
доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5
цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на
квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не
потребує нотаріального посвідчення.

6. Оплата вартості приватизованого житла може провадитись
громадянами в розстрочку на 10 років за умови внесення первинного
внеску в розмірі не менше 10 відсотків суми, що підлягає виплаті.
При цьому громадянин дає органу приватизації письмове зобов’язання
про погашення суми вартості, що залишається несплаченою.

7. Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного
житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та
реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок).
( Пункт 7 статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3370-IV ( 3370-15 ) від 19.01.2006 )

8. Вартість послуг за оформлення документів на право
власності на квартири (будинки) оплачується громадянами за
розцінками, що встановлюються місцевими органами державної
виконавчої влади. ( Пункт восьмий статті 8 в редакції Закону
N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94 )

9. Державний житловий фонд, який знаходиться у повному
господарському віданні або оперативному управлінні державних
підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може
передаватись у комунальну власність за місцем розташування
будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої
державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з
вимогами цього Закону.
В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або
ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному
господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд,
останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у
комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад
народних депутатів. ( Пункт дев’ятий статті 8 доповнено частиною
другою згідно із Законом N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94; із
змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-IV ( 2453-15 ) від
03.03.2005 )
Нежилі приміщення житлового фонду, які використовуються
підприємствами торгівлі, громадського харчування,
житлово-комунального та побутового обслуговування населення на
умовах оренди, передаються у комунальну власність відповідних
міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. ( Пункт
дев’ятий статті 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом
N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94 )
Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному
господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у
комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.
( Пункт дев’ятий статті 8 доповнено частиною четвертою згідно із
Законом N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94 )

10. Органи приватизації не мають права відмовити мешканцям
квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за
винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону.

11. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків)
державного житлового фонду, вирішуються судом. ( Пункт 11 статті 8
із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV ( 762-15 ) від
15.05.2003 )

12. Службові особи та громадяни при порушенні вимог цього
Закону несуть дисциплінарну, цивільно-правову чи кримінальну
відповідальність згідно з чинним законодавством.

Стаття 9. Використання коштів, одержаних від приватизації

1. Кошти, одержані від приватизації державного житлового
фонду, зараховуються у спеціально створені позабюджетні
приватизаційні житлові фонди місцевих Рад народних депутатів або
спеціальні фонди підприємств, організацій і установ, у повному
господарському віданні або оперативному управлінні яких
знаходиться державний житловий фонд, і використовуються на житлове
будівництво та на ремонт житла з метою забезпечення житлом
громадян, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення
житлових умов.

2. 20 відсотків суми вказаних фондів перераховуються в
Державний приватизаційний житловий фонд, який створюється для
фінансування житлового будівництва в регіонах з низьким рівнем
забезпечення громадян житлом та створення резерву коштів для
забезпечення гарантії прав на безкоштовне державне житло
новонароджених громадян України. Використання коштів зазначеного
фонду здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Стаття 10. Утримання приватизованих квартир (будинків)

1. Утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється
за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування
приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які
затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм
власності на них.

2. Власники квартир багатоквартирних будинків є
співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного
обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати
участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і
прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні
будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.)
передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо
приватизації не підлягають.
( Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 див. в Рішенні
Конституційного Суду N 4-рп/2004 ( v004p710-04 ) від 02.03.2004 )

3. Для забезпечення ефективного використання приватизованих
квартир та управління ними власники квартир (будинків) можуть
створювати товариства або об’єднання індивідуальних власників
квартир і будинків. У багатоквартирному будинку, квартири якого не
повністю приватизовані, між товариством (об’єднанням)
індивідуальних власників квартир і власниками неприватизованих
квартир укладається угода про спільне володіння будинком та
дольову участь у витратах на його утримання.

4. Державні комунальні підприємства по обслуговуванню та
ремонту житла зобов’язані здійснювати обслуговування та ремонт
приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші
послуги за державними розцінками і тарифами. Контроль за
додержанням розцінок і тарифів здійснюють фінансові органи.

5. Користування закріпленою за приватизованим будинком
прибудинковою територією здійснюється в порядку і на умовах,
передбачених Земельним кодексом України ( 561-12 ).

6. Заборгованість власників квартир по укладених угодах,
пов’язаних з утриманням будинку та оплатою комунальних послуг,
стягується в судовому порядку. ( Пункт 6 статті 10 із змінами,
внесеними згідно із Законом N 642/97-ВР від 18.11.97 )

7. Колишні власники (їх правонаступники), які володіли
багатоквартирними будинками до моменту приватизації, зобов’язані
брати участь у фінансуванні їх ремонту та сприяти організації його
проведення у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Спори, що виникають з цього питання, вирішуються судом. ( Пункт 7
статті 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV
( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Стаття 11. Оподаткування житла, що перебуває у власності
громадян

1. Власники приватизованого житла сплачують щорічний податок
на нерухоме майно, розмір якого буде визначатись Законом про
оподаткування нерухомого майна. Сума податку зараховується до
спеціального фонду житлового будівництва відповідної місцевої Ради
народних депутатів.

2. Товариство (об’єднання) власників квартир у
багатоквартирному будинку, окремих будинків, що здійснює утримання
будинків власними силами і не займається іншою діяльністю та не
має на меті одержання прибутку, звільняється від оподаткування.

Стаття 12. Права власника на розпорядження приватизованою
квартирою (будинком)

Власник приватизованого житла має право розпорядитися
квартирою (будинком) на свій розсуд: продати, подарувати,
заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укладати інші
угоди, не заборонені законом. Порядок здійснення цих прав
власником житла регулюється цивільним законодавством України.

Стаття 13. Соціальний захист населення при приватизації

1. До впровадження реформи системи оплати праці зберігається
діючий порядок державних дотацій на обслуговування, утримання,
ремонт державного та приватизованого житлового фонду, комунальні
послуги. В разі наявності у власності громадянина України
декількох квартир (будинків) державні дотації поширюються лише на
одну з них. ( Пункт перший статті 13 із змінами, внесеними згідно
із Законом N 3981-XII ( 3981-12 ) від 22.02.94 )

2. Непрацездатним, інвалідам і пенсіонерам, громадянам та
членам їх сімей, доходи яких нижче від встановленого прожиткового
мінімуму, та іншим соціально незахищеним і малозабезпеченим
категоріям громадян за рішенням місцевих Рад народних депутатів та
адміністрацій підприємств, організацій і установ можуть
встановлюватись пільги щодо квартирної плати, комунальних послуг.

Президент України Л.КРАВЧУК

м. Київ, 19 червня 1992 року
N 2482-XII