З настанням весняно-літнього періоду значно збільшується ризик загибелі людей на водних об’єктах. Так, аналіз загибелі людей на водних об’єктах за останні 5 років свідчить, що в області не вдалося досягти корінних змін в роботі із запобігання загибелі людей на воді, тенденція зменшення їх кількості незначна:

• у 2005 році – загинуло 88 осіб з них 11 дітей;
• у 2006 році – 86 осіб 4 дитини;
• у 2007 році – 85 осіб з них 9 дітей;
• у 2008 році – 82 особи з них 10 дітей;
• у 2009 році - 74 осіб, з них 4 дітей.

Найбільше людей гине на водних об’єктах розташованих на території:

За 3 місяці поточного року на воді загинуло 2 особи (з них 1 дитина).

Нещасні випадки трапляються найчастіше при порушенні заходів безпеки на воді. Аналіз узагальнених даних показує, що більшість гине через невміння добре плавати, купання в необладнаних водоймах, під час шторму, під час купання в стані алкогольного сп’яніння. Втім, називають й іншу причину загибелі у воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання.

Необхідно звернути особливу увагу на роз'яснювальну роботу з дітьми в школі, вдома, у дитячих оздоровчих закладах, а також у засобах масової інформації.

Варто пам’ятати, що основними умовами безпеки є:

• правильний вибір та обладнання місць купання;
• навчання дорослих і дітей плаванню;
• суворе дотримання правил поведінки під час купання і катання на плавзасобах;
• постійний контроль з боку дорослих за дітьми, що перебувають у воді.

Облаштування місць купання (пляжів)

• місця розташування пляжів санаторіїв, баз відпочинку, дитячих таборів інших місць масового відпочинку на водних об’єктах визначаються органами місцевого самоврядування;
• місця масового відпочинку на водних об’єктах, пляжі обладнуються сезонними рятувальними постами;
• якість води у річці, озері або морі повин­на відповідати санітарним нормам;
• ділянки для купання позначаються буями, віхами, жердинами тощо.

Загальні правила поведінки на воді

Потрібно пам’ятати:

• відпочинок на воді (купання, катання на човнах) повинен бути тільки у спеціально відведених органами місцевого самоврядування та обладнаних для цього місцях.
• купатися рекомендується у спокійну безвітряну погоду при швидкості вітру до 10м/сек, температурі води - не нижче +18° С, повітря - не нижче +24° С;
• після прийняття їжі купатися рекомендується не раніше, ніж через 1,5 - 2 години;
• заходити у воду необхідно повільно, дозволяючи тілу адаптуватися до зміни температури повітря та води;
• у воді варто знаходитись не більше 15 хвилин;
• не рекомендується купатися поодинці біля крутих, стрімчастих і зарослих густою рослинністю берегів;
• перед тим, як стрибати у воду, пере­конайтесь в безпеці дна і достатній глибині водоймища.
• пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.
• під час купання не робіть зайвих рухів, не тримайте свої м'язи у постійному напруженні, не порушуйте ритму дихання, не перевтомлюйте себе, не беріть участі у великих запливах без дозволу лікаря і необхідних тренувань;
• забороняється самостійно, без нагляду з берега, освоювати техніку підводних занурень використовуючи маску, трубку та ласти; займатися підводним полюванням, фотографуванням тощо.

Правилами поведінки на воді забороняється:

• купатися в місцях, які не визначені органами місцевого самоврядування та не обладнані для купання людей;
• забиратися на попереджувальні знаки, буї, бакени;
• стрибати у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього;
• пірнати з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів;
• використовувати для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин, надувні матраци та інше знаряддя, не передбачене для плавання;
• вживати спиртні напої перед купанням;
• забруднювати воду і берег (кидати пляшки, банки, побутове сміття і т.д.);
• підпливати близько до плавзасобів;
• заходити глибше, ніж до поясу дітям, які не вміють плавати;
• купання дітей без супроводу дорослих.

Правила поведінки для дітей

• купання дозволяється в спеціально обладнаних місцях під наглядом дорослих (педагогів, керівників або батьків);
• до купання допускаються групи до 10 чоловік під наглядом одного відповідального, що вміє добре плавати і знає правила рятування на воді;
• біля місця купання має бути обладнаний медичний пункт, а в разі його відсутності купання має здійснюватись під наглядом медпрацівника;
• роздягання та одягання дітей проводиться під наглядом організатора купання;
• до і після купання проводиться перевірка наявності дітей;
• відповідальний за купання повинен: нагадати дітям правила поведінки на воді до початку купання, увійти у воду першим (до дозволеної межі), а вийти останнім. При особистому купанні дітей дорослі зобов'язані постійно спостерігати за дітьми, що купаються.

Ознаки, що свідчать про те, що людина потрапила в біду:

• спроби пливти не призводять до просування вперед;
• на обличчі з’являється вираз відчаю;
• людина кличе на допомогу чи махає руками, щоб привернути увагу;
• людина намагається вхопитися за пліт чи борт човна;
• потопаючий хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря, замість того, щоб намагатись плисти.

Надання невідкладної медичної допомоги постраждалим на воді

• не заходьте у воду самі, якщо потопаючому можна кинути рятувальне коло;
• при зупинці дихання вживайте заходів по реанімації, навіть якщо людина дуже довго перебувала під водою. Проводити реанімацію до прибуття лікаря або доти, поки людина не почне дихати самостійно;
• якщо потрібно підплисти до потопаючого, візьміть із собою у воду предмет, за який віг міг би схопитися, - не давайте йому обхоплювати вас;
• при утопленні необхідно якнайшвидше витягти постраждалого з води;

Рятувати потопаючих приходиться, коли потопаючий знаходиться на поверхні, тільки що зник під водою або пробув під водою декілька хвилин. В цих випадках, перш ніж кинутися у воду, потрібно швидко оцінити становище і вибрати спосіб надання допомоги. Іноді, якщо випадок трапився біля берега, можна кинути з берега предмет, за який може вхопитися потопаючий: рятівне коло, дошку, мотузку, інше. Якщо поблизу є човен, необхідно використати його. До потопаючого необхідно підпливати таким чином, щоб він не бачив рятівника та не став чіплятися за нього. До потопаючої людини підпливають ззаду, якщо це не можливо, то потрібно піднирнути під потерпілого, захопити лівою (правою) рукою під коліно його правої (лівої) ноги, а долонею правої (лівої) руки сильно штовхнути ліве (праве) коліно спереду і повернути потопаючого до себе спиною.

• у потерпілого, якого взяли з поверхні води, частіше бувають психічні розлади, викликані страхом. Необхідно зняти з нього мокрий одяг, витерти тіло, заспокоїти та зігріти людину (укутати і дати гарячого напою);
• якщо свідомість відсутня (не реагує на звернення та легкі постукування по щоках), але збережені пульсація на сонній артерії та дихання, необхідно надати тілу постраждалого горизонтальне положення з повернутою на бік головою, дати вдихнути через ніс пари нашатирного спирту, яким змочити шматок вати;
• покладіть постраждалого на спину, на тверду поверхню;
• однією рукою відкрийте йому рота, пальцями іншої руки, загорнутими у серветку або носову хустинку, видалити з порожнини рота пісок, мул та інші інородці тіла;
• рукою, підкладеною під потилицю, максимально розігнути хребет в шийному відділі ( це непотрібно робити, якщо є підозра на пошкодження цього відділу хребта), за підборіддя висуньте вперед нижню щелепу, утримуючи її в такому положенні однією рукою, другою стисніть крила носа;
• наберіть повітря у свої легені, щільно охопіть відкритий рот пацієнта та зробіть пробне вдування повітря в його легені. Якщо щелепи постраждалого щільно стиснуті або є пошкодження щелепи, язика, губ, проводять штучну вентиляцію не методом "рот в рот", а "рот в ніс", затискаючи при цьому не ніс, а рот. Кількість вдувань - 16 - 20 за хвилину;
• для зовнішнього масажу серця розта­шуйтесь з боку від хворого; основу долоні однієї кисті руки покладіть вздовж передньо – нижньої поверхні грудини, основу другої долоні впоперек першої, розігніть руки в ліктьових суглобах. Робіть ритмічні поштовхи всією масою тулубу, зміщуючи грудину в напрямку до хребта з частотою 80-100 рухів за хвилину. Ознакою правильності виконання закритого масажу серця є наявність пульсових поштовхів, синхронно з натискуванням на грудину, на сонній артерії;
• через кожні 2 хвилини серцево – легеневу реанімацію необхідно на декілька секунд припинити для перевірки, чи не з'явився пульс на сонній артерії;
• масаж серця та штучну вентиляцію легень необхідно проводити до відновлення дихання, пульсу, звуження зіниць, покращення кольору шкіри. В тих випадках, коли протягом З0 - 40 хвилин, не зважаючи на правильно проведену реанімацію, змін у стані хворого немає, або з'являються трупні плями, задубіння, реанімаційні заходи припиняються.

Знання та виконання правил поведінки на воді є запорукою безпеки вашого життя та життя ваших дітей, а також отримання задоволення від відпочинку.