Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038, який набрав чинності 12 березня 2011 року вперше створив законодавчі підстави для функціонування містобудівного кадастру.

На виконання статті 22 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, з метою удосконалення державної політики у сфері містобудування, в місті Кам’янці-Подільському буде створено містобудівний кадастр – державну систему зберігання і використання геопросторових даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови; інформаційних ресурсів державних будівельних норм, стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб у плануванні територій та будівництві. Його запровадження передбачає створення динамічної бази даних про існуючу забудову з конкретизацією прив’язки об’єктів до певної території чи земельної ділянки. Містобудівний кадастр буде базуватися на картографічній основі у системі координат УСК-2000. Також він матиме наповнення з інших кадастрів для визначення охоронних зон, меж земельних ділянок та координат об’єктів та міститиме базу нормативних показників забудови.

Містобудівний кадастр - це інформаційна система, що містить дані про елементи території й об'єкти міського середовища, їх правовий і господарський статус, екологічну та інженерно-геологічну ситуацію, інженерно-комунікаційні, транспортні, енергетичні й інші мережі, їх просторове розміщення і технічні характеристики. Містобудівний кадастр є складовою частиною державної системи кадастрової документації, яка вміщає відомості про земельні, водні, лісові та інші ресурси і забезпечує єдність обліку й контролю використання природних ресурсів. Вирішуючи однакові з іншими кадастрами завдання, містобудівний кадастр має свої характерні особливості, які обумовлюються специфікою міського середовища, характером інфраструктури і екологічної ситуації, що виражаються в спеціальних методах диференціації території на зони різної економіко-будівельної цінності.

Реалізація містобудівного кадастру дасть можливість забезпечити органи управління, проектні установи, зацікавлені організації і особи актуальною і об'єктивною інформацією про дійсний стан і статус об’єктів землекористування та нерухомості, зміни їх характеристик, функціонального використання, результатів економічної оцінки, метричні дані тощо.

Містобудівний кадастр формується на базі спеціальної "кадастрової" інформації, що включає відомості про просторове положення об'єктів міського середовища, які розміщені на земній поверхні, над і під нею, явища і процеси, які відбуваються на території населеного пункту, економічний і правовий статус цих територій і об'єктів, їх природні та господарські, кількісні І якісні характеристики.

Дані містобудівного кадастру використовуються для вирішення задач планування, забудови і прогнозування розвитку населених пунктів; проектування розміщення будівництва і реконструкції об'єктів житлового, виробничого і громадського призначення; створення і реконструкції інженерно-технічної, транспортної та соціальної інфраструктури: регулювання земельних й економічних відносин; визначення зон економічної оцінки території; аналіз використання міських земель і контроль за використанням природних ресурсів тощо. В місті проводитиметься збір кадастрових даних, їх обробка, створення інформаційних систем для споживачів.

При веденні кадастру особливе значення має економічна оцінка окремих територій з метою встановлення розмірів податків, облік власників і користувачів об'єктів кадастру, регулювання земельних та інших відносин, контроль реалізації рішень і постанов органів влади в галузі містобудування.

Базою містобудівного кадастру є картографічна основа, з допомогою якої створюють кадастрові плани. На кадастрових планах зображують кадастрові об'єкти; межі адміністративних районів, землеволодінь і землекористувань, наземні та підземні будівлі й споруди, комунікації тощо. При цьому максимально використовують топографічні плани і карти на дану територію, а також інформацію служб і відомств, які відають питаннями експлуатації, управління та перспективного розвитку територій.

Процес створення містобудівного кадастру складається з таких етапів:

- підготовчий;

- збір даних та їх аналіз;

- формуванню банку даних і створення інформаційних систем.

У період підготовчого етапу вивчають існуючі топографо-геодезичні та земельно-облікові матеріали, документи відводу земельних ділянок і права власності й користування ними, вивчають інвентаризаційні документи минулих років, а також інженерно-геологічну та екологічну ситуацію. Кінцевим результатом підготовчого етапу є перелік об'єктів, які знаходяться на даній території, план території з зазначенням кодів її елементів і дані, яких не вистачає для повноцінного створення кадастру. При цьому слід пам'ятати, що одиницею обліку в містобудівному кадастрі є об'єкт. Такими об'єктами є:

- ділянка землеволодіння (землекористування);

- будівля (споруда);

- ділянка і вузол інженерної мережі;

- ділянка і вузол вулично-дорожної мережі,

- територіальні зони (функціональні, охоронні, екологічні тощо).

В процесі збору даних і їх аналізу заповнюють паспорти об'єктів, використовуючи для цього матеріали відповідних служб і відомств. У разі відсутності необхідних матеріалів виконують натурні обстеження та виміри, а також уточнюють паспортні дані. В результаті виконання цього процесу отримують відкоректовані паспорти об'єктів.

Кожен об'єкт характеризується певними показниками, які поділяються на: правові, метричні, технічні, функціональні, вартісні та місцеположення. Сукупність у них показників складає базу даних, що входить в інформаційну систему. Відомості про об'єкти можуть бути представлені у вигляді графічної, текстової або числової інформації з присвоєнням окремим об'єктам певних кодів.

Автоматизовані інформаційні системи містобудівного кадастру (АІС МБ) створюють на базі спеціалізованих програмно-технічних комплексів. При цьому програмні засоби повинні:

- забезпечити формування баз даних;

- дозволяти ввід та вивід інформації, виконуючи контроль, обробку та редагування;

- забезпечувати захист інформації від збою технічних засобів та від несанкціонованого доступу.

Дані про об'єкти, які відносяться до містобудівного кадастру, є інформацією відкритого типу. Виключення має інформація конфіденційного характеру, доступ до якої можливий за згоди її власника чи юридичної особи.

Ведення містобудівного кадастру передбачає паспортизацію земельних ділянок, будівель та споруд.

У паспорт земельної ділянки входять загальні відомості про земельну ділянку. Її план з відображенням містобудівної ситуації, план встановлених меж, каталог координат межових знаків тощо.

Відомості про земельну ділянку включають у себе дані про власника (користувача), його юридичну адресу, місцезнаходження ділянки (адресу), дані про реєстрацію ділянки, термін, форму власності, серію та номер державного акту, геометричні характеристики (загальну площу ділянки та окремі площі під забудовою, твердим покриттям, основним функціональним призначенням), ціну земельної ділянки відповідно до експертної чи економічної оцінки, функціональне призначення та використання ділянки; облаштування ділянки інженерно-технічними та транспортними мережами (водовід, каналізація, газопровід, тепломережа, електромережа, телефонізація, кабельні мережі низької напруги, автомобільний, залізничний та енергетичний транспорт.

Кадастровий план земельної ділянки залежно від вимог споживача може бути складений у масштабі 1:2000, 1:1000 і 1:500. До цього плану, як правило, додають акт погодження встановлених меж з суміжними землевласниками чи землекористувачами, каталог координат точок зовнішніх меж земельних ділянок з зазначенням довжин сторін між цими точками та їх дирекційні кути. Як правило, кожній ділянці присвоюють реєстраційний код та вказують дату реєстрації.

Паспорт будівлі чи споруди включає загальні відомості про неї, поповерховий план, план земельної ділянки, каталог координат зовнішніх кутів тощо.

У відомостях про будівлю вказують власника та його юридичну адресу, місцезнаходження (поштову адресу), права користування будівлею та форму власності, функціональне призначення й використання, тип будівлі та її серію, метричні характеристики, кількість поверхів, довжина, ширина, висота, загальна площа і площа під забудовою, будівельний об'єм, а також прибудовані приміщення та їх корисна площа, функціональне призначення, технічний стан, рік забудови та останнього ремонту, матеріал фундаменту, стін, перекриття, покриття, процент зношення і стадію будівництва (для незавершених об'єктів), історико-культурну цінність (категорія цінності та охоронний номер), ціну балансову й оціночну відповідно до економічної чи експертної оцінки, інженерно-технічне облаштування: тип водопостачання, опалення, дощової, побутової та виробничої каналізації, газопостачання, електропостачання, вентиляції. транспортних комунікацій, площі забезпечення водопостачанням, опаленням і каналізацією, кількістю ванн, сміттєпроводів, а також вихідні документи, які підтверджують вищевказані відомості і прийняття будівлі в експлуатацію.

Неперервне зростання об'ємів інформації, пов'язаної із процесом управління міським господарством, збільшення попиту на містобудівельні дані, викликаного, зокрема, розвитком нових економічних відносин, що виявляється у розширенні ринку нерухомості, обумовлює необхідність створення автоматизованої інформаційної системи містобудівельного кадастру (АІС МБК).

Основою створення автоматизованої інформаційної системи містобудівного кадастру є комп'ютерні технології, які розширюють не тільки технічні можливості, але й забезпечують структурованість і уніфікацію збору, обробки даних та оперативність одержання результатів.

Автоматизована інформаційна система містобудівельного кадастру відноситься до просторової автоматизованої інформаційної системи, що здійснює обробку, зберігання і видачу інформації про об'єкти, які пов'язані у просторовому відношенні. Ця система включає семантичні (опис об'єктів та їх характеристики), графічні і топологічні (положення об'єктів або їх елементів один щодо іншого) дані.

Збір інформації для АІС МБК здійснюється наступними засобами способами:

• обробка існуючих планово-картографічних матеріалів;

• використання матеріалів аерофото- та наземних знімань;

• використання даних обслідувань та інвентаризації об'єктів;

• використання обліково-довідникових даних;

• отримання інформації з інших банків даних на відповідних носіях.

Існуючі плани і карти різних масштабів, особливо великих, використовують тією чи іншою мірою, трансформуючи їх у цифровий вигляд за допомогою сканерів або дігітайзерів, з подальшим редагуванням у відповідному просторі.

Для одержання об'єктивної та оперативної Інформації проводять великомасштабні аерофотознімання, на невеликих ділянках проводять наземні знімання. Обробка аерофотознімків на сучасних стереоліриладах з підключенням комп'ютерів дозволяє оперативно обробляти інформацію і з високою точністю проводити інженерні розрахунки.

Інформацію про інженерні об'єкти, стан і обіг нерухомості вивчають шляхом обслідувань та проведення їх інвентаризації. Земельні ділянки можуть бути інвентаризовані в процесі обробки аерофото- чи наземних знімань. Житловий фонд та об'єкти нерухомості підлягають безпосереднім обмірам. Для використання цих даних в АІС їх необхідно представити в цифровій формі.

Обліково-довідникові дані у вигляді таблиць і текстів вводяться безпосередньо в процесор або можуть бути передані по каналах зв'язку чи на магнітних носіях із відомчих баз даних. АІС МБК входять декілька баз даних (БД): геодезична, земель міста і нерухомого майна, інженерних комунікацій, еколого-ландшафтна, соціальної сфери тощо. Кожна з цих баз даних має свою структуру, об'єми інформації, пакети програм для обробки цієї інформації і для зв'язку з іншими базами даних.

База даних “Кадастр земель міста” включає дані про всі землі міста: ділянки землі, які перебувають у власності і користуванні фізичних чи юридичних осіб.

Для кожної земельної ділянки, якій присвоюють індивідуальний код (номер), наводять дані про власника, чи користувача, юридичні та поштові адреси, місце знаходження ділянки, її юридичний статус, сервітути, перелік документів, що підтверджують цей статус, форму власності, план земельної ділянки з відображенням містобудівельної ситуації, план встановлених меж, площу ділянки, її вартість на основі економічної чи експертної оцінки, наявність інженерних меж, примикаючі дороги і засоби зв'язку тощо. Пошук і звертання до інформації про ділянки здійснюється як через код ділянки, так і через параметри її геодезичної прив'язки.

У базі даних “Будівлі і споруди”, в якій даються відомості про житловий І виробничий фонд, для кожної будівлі і споруди наводяться дані про власника чи фондотримача, юридичну і поштову адреси місцезнаходження, юридичний статус, перелік документів, що підтверджують цей статус, форма власності, функціональне використання, метричні характеристики, площа та об'єм будівлі, технічний стан, інженерні комунікації, дані економічної чи експертної оцінки. Дана БД безпосередньо пов'язана з попередньою і може входити як підсистема у більш загальну базу даних "Нерухомість", яка практикується за рубежем.

Для бази даних про інженерні комунікації характерна така ж структура, як і для попередньої. Відомості про інженерні комунікації включають код мережі і вузла мережі, ім'я власника, юридичну і поштову адреси місцезнаходження, юридичний статус і документи, що підтверджують цей статус, тип власності, схему та плани мережі, каталоги координат вузлів, технічний стан мережі, а також ряд технічних показників, які характерні для водопровідних, каналізаційних, теплових, газових, енергетичних і інших мереж. Пошук і звертання до Інформації про Інженерні мережі можна здійснювати через код мережі чи вузла, а також через дані координатної прив'язки.

Ландшафтно-екологічна база даних може бути представлена набором цифрових карт відповідних масштабів, на яких, крім топографічної інформації, будуть наведені дані про ландшафтну, екологічну та інженерно-геологічну ситуацію на тій чи Іншій ділянці міста. Всі ці дані наносяться на топографічну основу, і кожен елемент цієї БД має координатну пряв'язку.

Автоматизована інформаційна система містобудівельного кадастру забезпечує зберігання, систематизацію, обробку інформації і видачу необхідних даних залежно від запитів споживачів. Враховуючи специфіку вимог споживачів: органи управління, інженерні та комунальні служби міста, будівельні фірми тощо інформація видається в багаторівневому просторі з врахуванням співвідношення масштабів і геодезичної прив'язки. Інформація може використовуватись для розв'язання певних загальних проблем, зокрема:

• розробки і реалізації інвестиційної та соціальної політики, програми комплексного соціально-економічного розвитку території, міських екологічних програм, програм житлового й шляхового будівництва, благоустрою;

• розробка і удосконалення проектів генеральної забудови міста й міського господарства;

• розробка транспортних систем та інженерних мереж міста тощо.

Використання автоматизованої інформаційної системи містобудівельного кадастру дає можливість вирішення конкретних оперативних завдань:

• прийняття рішень про розміщення об'єктів будівництва;

• здійснення земельної реформи, оцінку земель і нерухомості;

• введення місцевих податків та зборів;

• визначення ефективності використання території, її забезпечення об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури.

Інформація для споживача видається у текстовому та графічному вигляді, матеріали даються також на магнітних носіях.

Містобудівний кадастр має давати відповідь на питання щодо розміщення об’єкту будівництва у планувальній системі адміністративної одиниці, визначати гранично - допустимі умови і обмеження для кожної окремої земельної ділянки з урахуванням державних будівельних норм, стандартів і правил.

Також сьогодні Кабінет Міністрів схвалив постанову «Про порядок обміну інформацією між містобудівним та державним земельним кадастром».

В. о. начальника управління містобудування та архітектури Н.Співачук