УкраїнськаРусскийEnglish
Кам'янець-Подільський
Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України з платіжної картки (Національний банк України)
 
Пульс Кам'янця-Подільського на Facebook - група Камянець-Подільський Онлайн
 

Наш Кам'янець-Подільський

        Кам’янець-Подільський належить до найдавніших міст України з майже тисячолітньою історією. Спочатку місто називалось просто Кам’янцем, в імені своєму утверджуючи свою сутність.

        Заповідна його частина - Старе місто - розташована на скелястому острові, висотою 20-30м, утвореному каньйоном річки Смотрич. Петлею, яка нагадує грецьку “омегу”, охоплює Смотрич Старе місто і розходиться по обидва боки від Замкового мосту.

        Замковий міст - міст, що лежить між двома правими берегами однієї річки - міст, який викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

        Використавши своєрідні та унікальні властивості ландшафту, для оборони міста, протягом століть військові інженери створили фортифікаційну систему, що немає аналогів у Європі.

        Невід’ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам’янця-Подільського, його символом. Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам’яних скель височать башти фортеці. Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

Прочитати повністю...
З нагоди 100-річчя Українського танго маємо честь запросити…
Written by Alex Andrushchak   
ponedilok, 06 serpen` 2012

Майже 130 років тому, покинувши береги далекої Аргентини цей пристрасний танок перебрався до старої Європи, де майже одразу знайшов своїх палких шанувальників та поціновувачів.

«Танго з хорошим партнером - як війна. Легко почати, важко закінчити і неможливо забути». – казала знаменита Мата Харі. Саме її свого часу вважали найкращою виконавицею танго.

До України танго прийшло тільки через тридцять років, проте за правильною адресою: Західна Україна - туди, де акумулювалося все українське - культура та мистецтво зокрема: Львів, Ужгород, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Івано-Франківськ – ось міста, де аргентинське танго отримало друге життя, і стало називатися «Українським».

«Гоцулко Ксеню», «О соловію», «Червоні Маки», - на пристрасну музику лягали слова, перетворюючи танго у щось більше ніж новомодний танок - у справжню філософію життя у танці…

Пізніше, у повоєнні роки тогочасна влада СРСР визнала танго занадто «антирадянським», «буржуазним», негідним радянської людини та «будівника комунізму», а що вже й говорити про Українське танго, котре несло у собі занадто багато «націоналістичних проявів», і , найперше – український текст, що бездоганно лягав на звабливу мелодію, у якій так пристрасно вчуваються аргентинські мотиви…

Лише у 70-х Володимиру Івасюку вдалося повернути Українське танго до життя, надавши йому нового, закарпатського колориту, та вклавши виконання Українського танго у вуста найвідоміших на той час співаків – Софії Ротару, Назарія Яремчука, гуртів «Смерічка» та «Ватра» ). «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Два перстені» - ось його незабутні творіння, виплекані на ритмі танго…

А далі…зачаровує мелодикою п’янка «Черемшина» Михайлюка, «Білий цвіт на калині» та «Липи цвітуть» Остапа Гавриша…

У ритмі танго сьогодні творять чимало композиторів та поетів, поєднуючи нові мелодії з віршами. Однак, незмінним залишається одне: танго – танець пристрасті чуттєвий, емоційний, танець, котрий не просто танцюєш, а котрим живеш…

«Запрошувати чоловіка на танець словами - поганий тон. Правильне запрошення відбувається за допомогою погляду: потрібно довго і пильно дивитися на партнера, і якщо він згоден танцювати, то відповідає таким же довгим поглядом. Якщо ж той, хто запрошує, отримав відмову, то повторити спробу з іншим партнером можна тільки після закінчення танди, зайва поспішність буде сприйнята як грубість. І ні в якому разі не можна після першого ж танцю казати «дякую»: у танго це слово означає не подяку хорошому партнеру, а відмова танцювати далі.

Дійство відбудеться:

14 серпня, у вівторок, о 18.00
в день свята Маковія,
на літньому майданчику ресторану «Гостинний Двір»,
Старе Місто, вул.Троїцька, 1
За підтримки:
Департаменту гуманітарної політики м. Кам’янця-Подільського
Кам’янець-Подільського міського Будинку культури
Організатори дійства:
Кам’янець-Подільська громадська організація «Оберіг Поділля»
крамниця «Сувенір»
ресторан «Гостинний Двір»
мистецькі колективи м. Кам’янця-Подільського

  No Comments.
You need to login or register to post comments.
< Prev   Next >

Дизайн та розробка Logic Land Ltd.

Меню
Кам'янець-Подільський
Блог
Політика
Комуналка
Статті
Каталог підприємств
Фото
Пошук на сайті
Листівки
Форум
Фестивалі
Карта сайта
Веб-майстру
Групи
Гостьова книга
Бронювання готелів
Партнери сайту
Інформери
Кам'янець-Подільський online
Обмін лінками - отримати код »


Місцеві лінки
Експорт новин
Новини (RSS 1.0)
Новини (RSS 2.0)
Блог (RSS)
Форум (RSS)
Хто на сайті?
We have
11 guests online