УкраїнськаРусскийEnglish
Кам'янець-Подільський
Переказати кошти для допомоги Збройним Силам України з платіжної картки (Національний банк України)
 
Пульс Кам'янця-Подільського на Facebook - група Камянець-Подільський Онлайн
 

Наш Кам'янець-Подільський

        Кам’янець-Подільський належить до найдавніших міст України з майже тисячолітньою історією. Спочатку місто називалось просто Кам’янцем, в імені своєму утверджуючи свою сутність.

        Заповідна його частина - Старе місто - розташована на скелястому острові, висотою 20-30м, утвореному каньйоном річки Смотрич. Петлею, яка нагадує грецьку “омегу”, охоплює Смотрич Старе місто і розходиться по обидва боки від Замкового мосту.

        Замковий міст - міст, що лежить між двома правими берегами однієї річки - міст, який викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Траянового війська на Дакію.

        Використавши своєрідні та унікальні властивості ландшафту, для оборони міста, протягом століть військові інженери створили фортифікаційну систему, що немає аналогів у Європі.

        Невід’ємною частиною Старого міста, його перлиною, є Стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам’янця-Подільського, його символом. Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам’яних скель височать башти фортеці. Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

Прочитати повністю...
З нагоди 100-річчя Українського танго маємо честь запросити…
Написал Alex Andrushchak   
06.08.12

Майже 130 років тому, покинувши береги далекої Аргентини цей пристрасний танок перебрався до старої Європи, де майже одразу знайшов своїх палких шанувальників та поціновувачів.

«Танго з хорошим партнером - як війна. Легко почати, важко закінчити і неможливо забути». – казала знаменита Мата Харі. Саме її свого часу вважали найкращою виконавицею танго.

До України танго прийшло тільки через тридцять років, проте за правильною адресою: Західна Україна - туди, де акумулювалося все українське - культура та мистецтво зокрема: Львів, Ужгород, Чернівці, Кам’янець-Подільський, Івано-Франківськ – ось міста, де аргентинське танго отримало друге життя, і стало називатися «Українським».

«Гоцулко Ксеню», «О соловію», «Червоні Маки», - на пристрасну музику лягали слова, перетворюючи танго у щось більше ніж новомодний танок - у справжню філософію життя у танці…

Пізніше, у повоєнні роки тогочасна влада СРСР визнала танго занадто «антирадянським», «буржуазним», негідним радянської людини та «будівника комунізму», а що вже й говорити про Українське танго, котре несло у собі занадто багато «націоналістичних проявів», і , найперше – український текст, що бездоганно лягав на звабливу мелодію, у якій так пристрасно вчуваються аргентинські мотиви…

Лише у 70-х Володимиру Івасюку вдалося повернути Українське танго до життя, надавши йому нового, закарпатського колориту, та вклавши виконання Українського танго у вуста найвідоміших на той час співаків – Софії Ротару, Назарія Яремчука, гуртів «Смерічка» та «Ватра» ). «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Два перстені» - ось його незабутні творіння, виплекані на ритмі танго…

А далі…зачаровує мелодикою п’янка «Черемшина» Михайлюка, «Білий цвіт на калині» та «Липи цвітуть» Остапа Гавриша…

У ритмі танго сьогодні творять чимало композиторів та поетів, поєднуючи нові мелодії з віршами. Однак, незмінним залишається одне: танго – танець пристрасті чуттєвий, емоційний, танець, котрий не просто танцюєш, а котрим живеш…

«Запрошувати чоловіка на танець словами - поганий тон. Правильне запрошення відбувається за допомогою погляду: потрібно довго і пильно дивитися на партнера, і якщо він згоден танцювати, то відповідає таким же довгим поглядом. Якщо ж той, хто запрошує, отримав відмову, то повторити спробу з іншим партнером можна тільки після закінчення танди, зайва поспішність буде сприйнята як грубість. І ні в якому разі не можна після першого ж танцю казати «дякую»: у танго це слово означає не подяку хорошому партнеру, а відмова танцювати далі.

Дійство відбудеться:

14 серпня, у вівторок, о 18.00
в день свята Маковія,
на літньому майданчику ресторану «Гостинний Двір»,
Старе Місто, вул.Троїцька, 1
За підтримки:
Департаменту гуманітарної політики м. Кам’янця-Подільського
Кам’янець-Подільського міського Будинку культури
Організатори дійства:
Кам’янець-Подільська громадська організація «Оберіг Поділля»
крамниця «Сувенір»
ресторан «Гостинний Двір»
мистецькі колективи м. Кам’янця-Подільського

  Нет комментариев.
You need to login or register to post comments.
< Пред.   След. >

Дизайн та розробка Logic Land Ltd.

Меню
Каменец-Подольский
Блог
Политика
Коммуналка
Статьи
Каталог предприятий
Фото
Поиск на сайте
Открытки
Форум
Фестивали
Карта сайта
Веб-мастеру
Группы
Гостевая книга
Бронирование гостиниц
Партнеры сайта
Інформери
Кам'янець-Подільський online
Обмін лінками - отримати код »


Місцеві лінки
Експорт новин
Новини (RSS 1.0)
Новини (RSS 2.0)
Блог (RSS)
Форум (RSS)
Хто на сайті?
Сейчас на сайте:
Гостей - 23