Кам'янець-Подільський
Адреса:
| Поштовий індекс: |
32300 м. Кам’янець-Подільський, майдан Відродження,1 |
| Код: |
03849 |
| Телефон: |
3-60-00 |
| Факс: |
5-06-00 |
| Електронна пошта: |
Ця адреса ел. пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Яваскрипт.
|
| Офіційний сайт: |
http://city.kp.km.ua |
Загальні відомості про район, місто:
| Дата утворення: |
к. ХІІ - поч. ХІІІ ст. |
| Площа: |
2784 га, 0,135% від території області |
| Відстані: |
від м. Кам’янця-Подільського до м. Хмельницького: залізницею 113 км, автошляхом 101 км. |
| Географічні дані: |
м. Кам’янець-Подільський знаходиться у південно-західній частині (48° 25' північної широти, 26° 32' східної довготи) України, у центрі Волино-Подільської височини.
Регіон – Поділля, Хмельницька область.
Через місто протікає річка Смотрич, утворюючи каньйоном свого русла петлю на території західної частини міста. Півострів територією 121 га, створений петлею, є старовинним історико-культурним комплексом – Старим містом. На його території розташовані унікальні архітектурні об’єкти, які відображають архітектуру й культуру народів, що проживали у Кам'янці-Подільському. |
| Кордони: |
Межує з Кам’янець-Подільським районом |
| Адміністративно-територіальні одиниці: |
Місто обласного значення |
| Чисельність наявного населення: |
99,73 тис. чол. станом на 01.01.2007 р. |
Коротка історична довідка:
Кам'янець-Подільський знаходиться у південно-західній частині (48° 25' північної широти, 26° 32' східної довготи) України. Регіон - Поділля, Хмельницька область. Наявне населення міста станом на 01.01.2007 р. складає - 99,4 тис. осіб. Середній вік населення 35-40 років. Працездатного віку - 65 тис. осіб. Це, переважно, українці, а також росіяни, поляки, вірмени.
Кам'янець - Подільський розташоване у центрі Волино - Подільської височини, на річці Смотрич - лівій притоці Дністра. Воно складається з кількох частин: Старого та Нового міста, Руських і Польських фільварок, Карвасар, Видрівки, Підзамча. Найдавнішою з них є Старе місто, засноване на півострові площею 121 га, утвореному крутим зворотом Смотрича, що протікає у глибокому скелястому каньйоні. На його території розміщені унікальні архітектурні об'єкти, що утворюють характерні ансамблі, які відображають архітектуру й культуру народів, що проживали в Кам'янці-Подільському.
Десь у глибині століть губиться час зародження міста. Наприкінці першого тисячоліття нашої ери територію сучасного Кам'янця, як і все середнє Подністров'я, заселяють слов'янські племена уличів та тиверців, що входили до складу Київської Русі.
Залишки слов'янських поселень, виявлені на території фортеці та Старого міста, дають підстави стверджувати, що в ХІІ-ХІІІ ст. сформувалось місто Кам'янець, яке набуло значного розквіту у складі Галицько-Волинського князівства.
У середині XIII ст. Поділля було загарбане монголо-татарськими завойовниками. В 1362р. Кам'янець ввійшов до складу Великого князівства Литовського і з цього часу формується як політичний і адміністративний центр Поділля.
У 1420 році місто захопили польські війська, а в 1434 році перемогою Польщі закінчилася війна між польськими і литовськими феодалами за подільські землі. З цього часу Кам'янець отримав статус королівського міста і був перетворений у досконалу і неприступну для ворогів фортецю.
Надане місту в 1374 р. Магдебурзьке право і вигідне розташування на перехресті торгівельних шляхів сприяло розвитку ремесел і торгівлі. В ХУІІ ст. над краєм нависла загроза турецького завоювання. В серпні 1672р. місто на 27 років було захоплене турецькими завойовниками.
За Карловецькою мирною угодою 1699р. Туреччина була змушена повернути Польщі більшу частину Поділля з Кам'янцем. В 1793році Правобережна Україна була приєднана до Російської держави, а в 1795 році Кам'янець став центром Подільської губернії.
У 1846 році місто відвідав видатний український поет Тарас Шевченко. В 50-ті роки XIX ст. в духовній семінарії навчались видатні представники української літератури - Степан Руданський та Анатолій Свидницький.
Із завершенням в 1874 році будівництва Новопланівського мосту розпочався розвиток Нового міста, де були зосередженні державні та міські установи, учбові заклади.
У кінці XIX ст. у Кам'янці проживало майже 36 тисяч мешканців, а вже на початку XX ст. - 40 тисяч чоловік.
В роки боротьби за становлення української державності місто опинилось в центрі буремних подій. В 1918 році тут було відкрито Державний Український Університет, першим ректором якого став Іван Огієнко. А в червні 1919 року Кам'янець став тимчасовою столицею Української Народної республіки.
В 1923 році Постановою РНК УРСР Стара фортеця була оголошена державним історико-культурним заповідником.
В перші дні липня 1941 року Кам'янець-Подільський був окупований німецько-фашистськими загарбниками. Бомбардування міста під час війни та запеклі бої в березні 1944 року за визволення міста перетворили його в руїни.
В повоєнний час в Кам'янці-Подільському відбулись значні зміни: з’явилися великі промислові підприємства - цементний, кабельний, приладобудівний заводи, відкрились нові учбові заклади.
Справжньою гордістю сивочолого і вічно молодого Кам'янця були і є 177 пам'яток історії і культури, що ставить наше місто в один ряд з найвідомішими культурними центрами Європи.
До послуг віруючих відновлено старі церкви та костьоли, відбудовуються, реставруються храми, зруйновані у страшні роки панування войовничого атеїзму.
Щорічно тисячі туристів відвідують місто, щоб оглянути всесвітньовідому пам'ятку фортифікаційного мистецтва - Стару фортецю, гідротехнічні комплекси Польської та Руської брам, чисельні церкви та костьоли, відчути на його старовинних вуличках подих сивої давнини.
Заворожуюча історична і культурна спадщина, дивовижний симбіоз минувшини і сучасної цивілізації, переплетіння різних епох і культур забезпечують Кам'янцю-Подільському унікальність і велич, неповторний імідж міста-музею, що радо приймає гостей і щедро ділиться пам'яттю століть. |
Природні ресурси (корисні копалини):
| В околицях міста є поклади вапняків силурійського періоду, придатні для виготовлення щебеню, бутового каменю, випалювання вапна. На території міста розвідано джерела мінеральних вод типу “Нафтуся”, “Миргородська”, “Мінська”, "Березовська". |
Заповідники:
| Старе місто, є територією Національного історико-архітектурного заповідника "Кам'янець" (з 1977 р. - Державного, з 1998 р. - Національного), який розташований на природоохоронній території Національного Природного Парку "Подільські Товтри" (1996р.). |
Структура земельного фонду:
| Територія, усього: |
2,787 тис. га |
| У тому числі сільськогосподарські угіддя: |
0,541 тис. га |
| Із них рілля: |
0,336 тис. га |
| Ліси і інші лісовкриті площі: |
0,030 тис. га |
| Забудовані землі: |
2,085 тис. га |
| Землі водного фонду: |
0,031 тис. га |
| Інші землі: |
0,100 тис. га |
|
