Демократія передбачає інформаційну відкритість влади, її підзвітність громаді, консультації з громадою, участь громадян у прийняття рішень, громадський контроль за виконанням прийнятих рішень. Спілкування влади з громадою не повинно опиратись лише на спілкування через Інтернет-сайт, оскільки доступ до нього мають лише 2-3% цільової аудиторії. Одним із рушіїв демократичної, відкритої, прозорої влади є, окрім усього іншого сильні, розвинуті громадські організації. Тому влада зі свого боку може допомогти становленню неурядових організацій (НУО), дбаючи про інформаційно-методичний ресурс, тобто розвинені НУО можуть стати методичною базою для інших представників громадськості, і якщо ця база буде належним чином сформована за допомогою відкритого владного інформування, то її існування спричинить бажаний позитивний результат.
Влада говорить про необхідність діалогу з громадою, особливо важливе воно для місцевого самоврядування, оскільки його органи формують якраз за рахунок волевиявлення громади.
Однак, дуже часто ефективний діалог стає недосяжною метою, оскільки самі громадяни мовчать. У зв’язку з цим складається враження, що у них немає питань. Це і створює певний імідж «закритості» влади. Місцеве самоврядування в очах громадян – це не лише імперативний орган «політичного менеджменту», а й, в першу чергу, група людей, котрі призначені громадою відповідальними за стан справ у так званому колективному об’єднані, яким є будь-який населений пункт.
Отже, основні напрямки стратегії співпраці Кам’янець-Подільської міської ради з громадськими організаціями можуть бути наступними:
- оскільки діяльність ГО дуже часто впливає на певні категорії населення (це пов’язано з тим, що ці люди, до прикладу, особи з обмеженими можливостями, за єдине джерело інформації мають саме спілкування із колом «колег» на зборах чи зустрічах ГО), то досить суттєвим є формування позитивного іміджу сприйняття влади у цих організаціях;
- висвітлення діяльності Ради у всіх типах ЗМІ міста – пресі, телебаченні та на Інтернет-сайті, що забезпечить максимальний доступ представників ГО та громадськості до інформації та створить простір, відкритий до співпраці. Цей простір створюватиметься на базі принципу «поінформованість та знання є запорукою відчуття впливу». Люди більше довірятимуть владі, якщо знатимуть, що можуть в будь-який момент якимось чином вплинути на її діяльність; в цьому випадку не можна опиратися на якийсь один вид ЗМІ, оскільки це значно обмежить аудиторію і породить думку про цілеспрямовану «закритість» владних структур;
- ГО вважають себе представниками громадської думки, оскільки представники суспільства входять до їх складу, тому стратегічним напрямом співпраці повинно стати створення партнерських стосунків, розгляд пропозицій, наданих ГО, а також забезпечення вільного доступу усіх бажаючих до обговорення важливих питань політики та економіки місцевого рівня;
- методом співпраці можуть стати спільні для ЗМІ та ГО брифінги, проте в цьому випадку потрібно на першому етапі запросити представників ГО на цей захід. Це дозволить сформувати імідж того, що влада сама бажає повідомити про свої кроки, і, безумовно, позитивно вплине на думку громадськості;
- влада сама повинна розуміти, що її відкритість – запорука впливу на громаду, відповідно і більш ефективної співпраці;
- важливим є також максимальне спрощення доступу громадян та НУО до несекретної інформації, що стосується діяльності та планів органу місцевого самоврядування. Для цього влада чи будь-яка НУО може ініціювати створення документа, який максимально окреслить процедуру доступу до інформації та визначить категорії даних, дозволених для оприлюднення та розголошення;
- одним із напрямків співпраці повинно бути часткове використання або повне втілення ідей НУО, які вони подають до розгляду в органи влади. Ідеї можуть подаватися у вигляді пропозицій, а також на своєрідних «ярмарках ідей» - конкурсах, які проводитиме влада для того, аби визначити, чого прагнуть ГО і, відповідно, громада;
- часто НУО можуть стати помічниками у діяльності місцевої ради, оскільки вони безпосередньо займаються моніторингом громадської думки, а тому можуть надавати результати досліджень до відповідних відділів ради, що сприятиме відображенню громадської думки у діяльності владних структур;
- варто пам’ятати, що джерелами публічної інформації влади є: офіційні друковані інформаційні вісники, офіційні Інтернет-сайти органів влади, прес-конференції, брифінги, круглі столи, громадські слухання, громадські обговорення, особистий прийом громадян керівниками органів влади, дні єдиного інформування населення, офіційні інтерв’ю та заяви посадовців у ЗМІ. Тому доречно максимально інтенсивно використовувати всі ці засоби співпраці;
- важливим фактом є максимально оперативні відповіді на інформаційні запити громадян, а також задоволення цих запитів, тобто надання потрібних даних, а не відмова з будь-яких причин;
- одним із основних є розгляд усних та письмових звернень громадян та НУО до влади, оскільки, по-перше, це стане елементом творення позитивного іміджу, а також може стати гарним джерелом цікавих, прогресивних, продуктивних ідей для подальшої діяльності;
- важливо роз’яснювати офіційні документи, оскільки мова ділових паперів може бути незрозумілою або витлумачена двояко через нерозуміння термінології. Тому основні документи (бюджет, розпорядження та постанови міського голови, що стосуються нагальних суспільних питань) потрібно «перекладати» доступною для всіх, простою мовою;
- влада може налагодити співпрацю з НУО шляхом повного або часткового фінансування важливих соціальних проектів, ініціаторами яких ті стають;
- наближення до громади також може забезпечити створення так званого центру муніципальних послуг, який на базі міської ради надавав би юридичні послуги громадянам.
Усі перераховані вище елементи є складовими позитивного іміджу місцевої влади та сприяють ефективній співпраці з НУО на принципах партнерства та взаємодопомоги.
Перелік громадських організацій Кам'янця-Подільського
|