Вчорашній заплив зв'яазних членів екіпажів у басейні "Семи днів" я пропустила - як і вечірній банкет у "Тарасі Бульбі". Сьогодні проте була з повітроплавцями з самого ранку - і тому зараз намагаюсь якось відігрітися і підсохнути. За вікном бачите що? Так отож...
Але в місті - вісім екіпажів теплових аеростатів, рекордна для "Лютневих пригод" кількість, і пригоди в них вже є. А от польотів поки що немає. За вікно визерніть, ага. Там не лише ДОЩ, там й пориви вітру. В таку погоду літають лише камікадзе, а гостей аж з настільки дальнього Сходу в Кам'янці немає. Найсхідніші - команда червоної кулі "Ласунка" з Дніпропетровська...

Та починалося все звично - з ранкового бріфінгу:


Всі три львівські пілоти (А.Копча, М.Рубель, П.Рибка) - і житомирський (В.Щенявський) вивчають карту. Це для нас Кадиївці - знайоме слово, а для них - щось новеньке в топоніміці.


Біля "7 днів" топчуться і страшно стидаються відібрані для польотів відмінники навчання і спорту. Їм не судилося летіти, то я хоч так назову героїв:
курсант ІІІ курсу, кам'янчанин Фурман Олександр (на фото його немає). і солдати строкової служби Владислав Сметана (Донецька область) та Володимир Даниляк (Віньківці).


А далі таки почалися пригоди - і почалися акурат у кам'янецької команди (саме в уазик якої я й напросилася до місця старту).
В кучугурах снігу застрягають навіть уазики.

Пілот Юрій Аносов мужньо пробував витягнути машину власними силами...

Але уазик уазика в біді не покине:


Уазик - правильна машина для подільського трофі. Та в цьому році не уазики були найпотужнішими залізними конями. Хоча... Конями, може, вони й були. Але на стежку війни за головний приз змагань вийшов слон: БДРМ.


Завдання спортивний директор змагань Ігор Лобашов екіпажам дає наступне: таки заїхати в кадиївецькі сніги, розкласти кошик, пахнути в продирявлене холодними дощовими краплями небо з гасового пальника - і виїхати з заметів. На швидкість.

Ось лякає небо Анатолій Копча.

Ох-ох-ох, не лише ми застрягли. Відкапують:


А далі почалось зовсім несподіване: дорослі чоловіки згадали, що зараз останні дні зими - і коли ще трапиться така нагода...
Львів і Бровари проти Кам'янця-Подільського:


Але Кам'янець атакує з іншого боку теж:

За 15 хвилин в "Комільфо" балуністи змагатимуться у поїданні вареників на швидкість. а в мене чоботи мокрі...

І знаєте що? Це я промокла, змерзла і втомилася. А народу подобається. :о)

=( знову вітер, хоч зранку не такий був...
а завтра що буде?

Завтра, Марі, багато що заплановано. а от що буде - покаже погода. Сьогодні були "1+1", бігали по кадиївецьким снігам за пальниками. Завтра очікуються Інтер і ще якийсь з телеканалів, прибули гості з Румунії - і всі-всі повітроплавці дуже б хотіли, щоб погода подумала над власною поведінкою - і встала на весь ранок в куток. Щоб ні снігу, ні дощу, ні вітру...

а поки що - про сьогодні:

15 вареників, 4 хвилини часу, 0 рук (тобто руками користуватися НЕ МОЖНА!) - в "Комільфо" повітроплавці змагалися в поїданні вареників на швидкість.
Переміг кам'янчанин Олег Мороз з фантастичним результатом в 1 хвилину 20 секунд.
Ось наше герой в кадрі (ліворуч):

нам було б ще приємніше, якби Олег виступав за рідне місто. Але він був у команді В. Тісельського (Феодосія).

Друге місце з результатом в 2 хвилини 40 секунд зайняв львів'янин Петро Рибка:

Отримавши своє "срібло", Петро подивився на вареники - і З'ЇВ ЩЕ 15 ШТУК.

Ну а зараз триває турнір з боулінгу:




Ну і ще кадр:

Ну программу то я вивчила майже на пам'ять, а от що справді буде... Ех. Тільки щоб погода одумалась. Бач шо надумала!

Програма змінюється на очах, і що саме буде завтра, поки ніхто не скаже - суцільний джаз, справжня імпровізація. Щось - буде, а от що і де - можна дізнатися лише на брифінгу (9 ранку біля "7 днів").

9 ранку... мабуть не встану... Підійду вже на 10, 10:30. Буду в "7 днів" на фіналі кіноконкурсу, а далі як покаже погода і взуття

Дощу не було - і на цьому небу дякуємо (ну добре, дощ був - але короткий).

А от вітер...

Вітер не вщухав, навіть більше - посилився.
В такі шквальні вітри літати категорично не можна - але пілотам це й пояснювати не треба, не самогубці ж.


Тому сьогодні повітроплавці обмежилися "грою в дракона": вишикувавшись в ряд на Соборній, пахкали в небо гасовими пальниками.

Це справді досить видовищно.


Особливо коли в дракона граються відразу кілька екіпажів одночасно.

Ось ще приклад:



І полум'я - аж до неба.

Мені випала нагода подивитися на все це дійство майже з неба - з 11 поверху "7 Днів". Яке ж наше місто... різнокольорове, чи що.


Але навіть скапарене багатими ідіотами, воно гарне:


І всім, повірте - ВСІМ пілотам кортить над ним політати. Але НЕ ПРИ ТАКОМУ ВІТРІ!

А тут як на те - телевізійників купа. Вчора "плюси", сьогодні Перший національний і "Інтер"...

Он який в них крутий мохнатий мікрофон. Жертвою "Інтер" вибрав Валентина Щенявського - в нього колоритна зовнішність.


Заради репортажу і кулю дістали - але навіть подумати про піддування її було неможливо. Віднесе на ялинки, на будинки - та кудись далеко. Ні, не той сьогодні був вітер...

Хоча всі пілоти колоритні.

Це герой не однієї повітроплавчої байки - Петро Рибка, львів'янин, котрий любить коли все "елегантсько". Як ось полум'я на картинці.


Думаю, всі балуністи зараз хочуть штилю на завтра. Природа, дай нам штиль? Хоча б раз політати...

Останній день давав надію. Ранок був майже штильним. МАЙЖЕ.

В полі під Кадиївцями вітер завивав сичем, навіть відчайдух В.Щенявський стартувати не ризикнув.


Залишалися змагання з стрільби з луку. Цей кадр я роблю щороку - ну, з варіаціями :о).


Ну хоч є шанс роздивитися балуністів.


Один з головних робін-гудів цьогорічних змагань - Артур (Галицьке товариство повітроплавців).


Валентин Щенявський, житомир-Київ, реконструктор і пілот. переможець цьогорічних змагань, герой Інтерівського сюжету.


Стріляти ж не всі вміють. Декого вчать.


Львів'янин Володимир з команди Анатолія Копчі в дитинстві певний час займався стрільбою з лука. Небезпечний супротивник.


Он що з мішені зробили.

От ви любите, коли вам під руку говорять? Так і ніхто ж не любить!

Юрій Аносов і Петро Рибка.



Дніпропетровська "Ласунка" не була в нас вже кілька років.


Валентин і неймовірно веселий член львівської команди, Наполеон сміху.

А це вже нагородження у ресторані "Пуаро":

Перше місце, вітаємо.


Друге місце - феодосійський пілот Валентин Тисельський і кам'янчанин Олег Мороз. Як сміявся В'ячеслав Гардашнік, Валентин довів, що можна вигравати, навіть не викочуючи причеп з кулею з гаражу.
Ну це все погода винна, ей!


"Все має бути елегантсько!"

Було ще багато чудових подарунків - від команди команді.


Завершимо самою веселою командою - Миколи Рубеля, володаря східницького неба.

Погоду всі самі за вікном сьогодні бачили. І справа навіть не в опадах - легенький сніг/дощ спортивним змаганням не завада. На відміну від шквальних поривів вітру і видимості ДО 100 метрів. До ста - це легкий вліт у заводську трубу, скажімо. Ні, літати сьогодні було рішуче неможливо.


Поки тримаю кулаки, аби хоча б завтра-післязавтра погода зжалилася - і дала балуністам політати і поїздити бездоріжжям.
Бо ж аж шість екіпажів у "Лютневих пригодах": два кам'янецьких, житомирський, київський, дніпродзержинський (новачки!) і російський, з Переславля-Залеського.

Земні ж змагання все ж розпочалися сьогодні - з лукових стрільбищ в "Гала готлеі". Ага, там свіжий тир відкрили. Було холодно, але весело, хай галерея повітроплавців повисить тут.

Дніпродзержинськ: дещо про стиль і колористику. От як важливо шапку під колір очей підбирати. Хлопці, вчіться.


Валентин Щенявський не лише балуніст, а й реконструктор.



Порвав там всіх. Крім тетив.

Реконструктори ж не всі.

Багато хто тримали луки вперше.

Розбавимо романтизмом:





Мішень.


"Две селёдки" ("Два оселедці") - герб Переславля Залеського. Дуже інтелігентна команда, аж дивно.


Дуже важко пояснити, що роблять з Гардашніком-джуніером. Тому я й намагатися не буду.


Трошки погралася з Зенітаром.


Суперечки за результат.


Ну хоч раз стрілу упіймала.


Переможний постріл.


Щасливі переможці з призами.
Ні, Житомир не виграв. Дніпродзержинськ виграв. Радісні Білоуси :о)

Blacky, сьогодні літали?

ні, Партизане. Ні сьогодні, ні вчора :о( Шквальний вітер :о(

Тому страждаю страшно, іспанський сором, він же second-hand embarrassment: ніхто з організаторів не винен, це форс-мажор, це природа, яка сильніша за волю людей, але другий рік поспіль у дні змагань не вдається здійснити і одного польоту :о(


Вчора навіть до колишнього аеродрому виїхали, але що то дало...


Тільки кілька фотографій. Цей вітер - для самогубці, а балуністи життя люблять.

Вчора ввечері для них Олег Мороз провів чудову екскурсію.


Після екскурсії в спортсменів був квест по Старому місту.



Сьогодні все завершилося традиційним турніром у боулінг:


Я спеціально навіть не взнавала імена переможців, бо поки не вірю, що все закінчиться так трагічно. Є ще крихітний, малесенький шанс, що до завтра вітер вгомониться. Якщо так, може, хоч хтось ранком полетить.
Тримаю віртуальні кулаки.