Щоб протистояти передвиборчим маніпуляціям треба, для початку, розуміти, що це таке, і як цьому протистояти. Саме для цього і коаліція виборчих ініціатив «Дзвін» та ГПР «Гідність» як представник у Хмельницькому регіоні організували кампанію «Я хочу…» - щоб навчити виборця бути не зомбованою електоральною одиницею, а громадянином, який свідомо віддає свій голос.

Напевно, в нашій країні лиш немовлята не знають, чому найважливіший день осені – 28 жовтня… Саме так, ми вже не чекаємо на Євро, ми чекаємо на вибори, причому, напевно, ще з більшим нетерпінням.

Для українців уже давно стало нормою обирати не людину, а її обіцянки. Навіть якщо йдеться про кілька разів судимого бандита чи не зовсім освічену коханку когось із можновладців, ми звикли оцінювати спершу «власну вигоду»… Бо ж якщо один кандидат пообіцяє підвищити соціальні допомоги на 3 гривні, а другий на 7, то ми без вагань оберемо другий варіант, забувши про його темнуваті біографічні нюанси. Отак і даруємо ми багатьом «кар’єрний ріст» від «гоп стопу» до вищих ешелонів державної влади. І хоч гіркий досвід давно повинен був нас навчити, що політичні обіцянки – то лиш «затравка» для підтягування електорату, але, як показують результати кожних нових виборів, життя нас нічому не вчить.

По суті ж, кожна передвиборна кампанія – це боротьба двох психологій. Перша – котра належить кандидатам – намагається вигадати все нові і нові маніпуляції, щоб змусити другу – ту, що народилася у середовищі виборців – повірити у чергову казку з «хепі-ендом». Причому, виборчі перегони часто і ґрунтуються на тому, хто більш правдоподібну казку вигадає. Величезні штаби мізкують над тим, чим би ще таким цікавеньким обманути громадянина, що за місяць-півтора віддаватиме свій голос. І роблять це замість того, щоб реально прораховувати перспективи і можливості, а потім хоч раз, для різноманітності, дотримати свого слова вже після виборів…

До чого ця розмова, може запитати кожен із вас. І відповідь буде досить простою: не знаємо, як вам особисто, а от певній частині українців набридло жити за принципом «тебе ведуть, а ти ведешся». І, напевно, вже і справді настала пора сказати досить. Досить маніпулювати нами. Бо ми народ, а не, даруйте, стадо.

Для того, аби протистояти маніпуляціям, треба спершу усвідомити, якими вони бувають, аби розуміти, з якого боку на вас може чекати небезпека бути обманутим. Для роз’яснення зазначимо, що маніпуляція – це свого роду гіпноз, бо вона має на меті змінення думок та настроїв людини, що в кінцевому рахунку впливає на конкретну її дію (в нашому випадку, постановку галочки у певному пункті бюлетеню.

Найпопулярнішим став відомий усім нам прийом про Добро і Зло (вони нічого не робили при владі, лиш тягли ваші гроші, а ми їх зупинимо і все змінимо). Причому «добро» і «зло» міняються ролями, як тільки один рекламний ролик змінюється іншим… Не менш відомий варіант, коли ті, хто не при владі, стверджують, що влада продажна і прагне тільки фінансової вигоди для себе особисто. А ті, хто при владі, і йде переобиратися, наголошують на тому, що зміни на краще – це завжди спочатку боляче, а потім шалено приємно.

Але найбільш вражає використання адмінресурсу для переконання виборців у реальності дій того чи іншого кандидата. Мається на увазі, що адмінресурс (тобто власність громади і ініціативи теперішньої влади) використовуються, щоб створити позитивний імідж кандидата. Кам’янчанам у цьому випадку ходити далеко не треба. Бо і комунальний транспорт, і парк, і благоустрій вулиць стають агіткою кандидата у депутати ВР. Це створює видимість того, що кандидата підтримує вся громада, а проти загальної думки, як відомо не сильно-то й «попреш»…

Ще більш поширений прийом – використання реальних заслуг і посад кандидата для  його піару. Тобто людина «рекламує» себе не як кандидат у депутати Верховної Ради, а як, скажімо, голова районної державної адміністрації чи депутат обласної або міської ради. Мовляв, так людям легше провести паралелі… Але насправді, так лиш легше маніпулювати свідомістю виборця.

Щоб протистояти подібним маніпуляціям та пояснити виборцям, що треба спершу думати,а лиш потім голосувати, коаліція виборчих ініціатив «Дзвін» започаткувала кампанію «Я хочу…». Цей проект націлений на те, аби люди зрозуміли, чого саме вони хочуть від виборів. З цією метою ведеться активна Інтернет-кампанія з викриття маніпулятивних технологій. У хмельницькій області цей проект підтримав і активно впроваджує громадсько-політичний рух «Гідність». Саме завдяки його підтримці у вересні в області пройде серія круглих столів, куди зможе прийти кожен охочий і навчитися розпізнавати маніпуляції, щоб заналізувати реальну ситуація і зробити стовідсотково усвідомлений вибір. Для проведення круглих столів обрали райцентри, у яких, як відомо, не надто поширені альтернативні ЗМІ,і  тому люди змушені «ковтати» лиш те, що їм дають. Отже, 11 вересня у Кам’янці-Подільському на 17.00 в залі для презентацій готелю "Клеопатра", 18 вересня у Новій Ушиці та 25. 09 у Полонному відбудуться круглі столи, де ви зможете навчитися розпізнавати, коли вас дурять. А за новинами кампанії «Я хочу…» можна стежити у фейсбуці через сторінку ГРП «Гідність» та групу "Я хочу від виборів? (Хмельницький регіон)".

І наостанок зазначимо ключовий меседж, який повинен запам’ятати кожен виборець: депутати Верховної Ради виконують ЗАКОНОДАВЧУ функцію. А отже, коли Вам обіцяють прийти і поставити у дворі лавочки та ліхтарі, якщо такий-то кандидат пройде, то це – маніпуляція. Депутати ВР не наділені виконавчими повноваженнями і – в ідеалі, звісно – не повинні мати впливу на адміністративні органи, а тим більше, на органи місцевого самоврядування. Тож, задумайтесь, чи варто вірити тому, хто обіцяє вам золоті гори, а насправді прагне дійти до них сам по ваших головах…

Прес-служба ГПР «Гідність»